ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

План України і гра Путіна: Що буде далі з українськими моряками

Українські моряки, взяті у полон в Криму, отримують два місяці ув'язнення

Depo.Війна
28 листопада 2018 11:47
ФОТО: depo.ua

Взятим у полон 24 українським морякам в Криму інкримінують 3 статтю 322 КК РФ - незаконний перетин кордону, вчинений групою осіб за попередньою змовою або організованою групою із застосуванням насильства чи погрозою його застосуванням. Максимальна санкція статті - 6 років ув'язнення.

Вчора були арештовані на два місяці 15 моряків. Ще дев'ять очікують на таке ж рішення судів Сімферополя і Керчі сьогодні. Ці терміни обрані судом, щоб продовжувати судилище і збирати нові докази. Арештованих у Сімферополі помістили в "жіночий блок" СІЗО.

У той же час командир малого броньованого артилерійського катера ВМС ЗС України "Бердянськ" старший лейтенант Роман Мокряк відмовився відповідати на питання співробітників ФСБ і "зізнатися" в "злочинах".

Від початку повідомлялося про 6 поранених українціввнаслідок обстрілу кораблів росіянами на Азові. Уповноважена з прав людини в Криму Людмила Лубіна зустрічалася з моряками, а про поранених сказала, що їх утримують в лікарні на території військової частини в Керчі. Росія наполягає, що поранили тільки трьох чоловік. Україна наполягає, що один перебуває у критичному стані, а троє - важкопоранені.

Захищають моряків у суді кримськотатарські адвокати, хоча російська сторона все ж нав'язала і своїх "захисників" українським хлопцям.

Паралельно з цим ФСБ проводить обшук в активістки Українського культурного центру Галини Балабан. Наразі вилучили техніку, зв'язку з дівчиною немає.

Поки все це відбувається активісти збирають для моряків речі і гроші. На момент написання тексту вже було зібрано 130 тисяч гривень.

Про порушення Росією міжнародного морського права і всіх можливих угод, включаючи про спільне використання Азовського моря, вже було написано багато.

Але Кремль створює паралельну реальність, в якій керується внутрішніми законами. Швидше за все, опираючись на те, що міжнародне право в регіоні було порушено ще в 2014-му році, коли відбулася анексія Криму. І в цьому хаосі існує юридична казуїстика, завдяки якій Москва втілює в життя свою геополітичну гру, беручи нових українських заручників.

До того ж, Росія заявила, що на борту українських кораблів було двоє співробітників СБУ. І вони також наразі в їхніх руках. Обшуки у Балабан можна пояснити тим, що ФСБ хоче затримати і "розкусити" можливу операцію українських спецслужб на півострові.

В цій ситуації важливо розуміти, як саме Україна планує визволяти моряків. Варто сказати, що над цим наша країна працює досить серйозно.

Що робить Україна

По-перше, наразі з родичами затриманих моряків підписують договори адвокати, які будуть представляти і захищати їхні інтереси в Криму. Як повідомив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, "ми всі заплатимо за адвокатів". Уряд змінить для цього бюджет. Це можна тлумачити так, що наша країна фінансово покриє витрати на юристів і родичам не доведеться захищати їх у справі проти Росії в Криму.

По-друге, над звільненням працює омбудсмен Людмила Денісова, а також МЗС, яке виносить питання на міжнародний рівень, а також в контакті з Червоним Хрестом. Варто нагадати, що через агресію Росії на Азові був скликаний Радбез ООН, де засудили дії Росії. Також МЗС в контакті з лідерами ЄС та США. І хоча міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна має надати докази російської агресії на Азові, але більшість глав МЗС європеських країн, президент Польщі дуда, а також євродепутатів - та сама Ребекка Хармс, підтримали Україну. Також про те, що США ситуація на Азові не подобається, підкреслив Дональд Трамп. І тепер роздумує відмовитися від зустрічі з Путіним на саміті G20, а США вже вестимуть переговори з ЄС щодо відмови від "Північного потоку-2".

Яким чином все це до наших моряків? МЗС працює над збільшенням міжнародного тиску на Кремль. Що в теорії може допомогти із звільненням хлопців. Україна вже виступила з ініціативою посилення санкцій проти Росії.

По-третє, до процесу залучена віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, яка є представником президента Порошенка у гуманітарній підгрупі в Мінську. Вона має досвід участі у звільненні заручників, зокрема у наймасштабнішому обміні полоненими минулого року.

Та вже зараз зрозуміло, що процес буде довгим. Бо історія вийшла на глобальний рівень. Такий самий, як і питання Сенцова.

Для чого це Путіну

В історії з полоном українських моряків можна зрозуміти виграшну позицію України. Наша держава нічого не порушила, діяла в рамках морського права та двосторонніх угод. Проти нас відбулася агресія. І ми вкотре винесли на міжнародний рівень питання війни з Росією, посиливши позицію введенням воєнного стану. І зробивши центральним питання Криму, де це все відбулося.

Захід, особливо США, так само отримали значний аргумент у просуванні власних інтересів в ЄС. "Пекельні санкції" проти Росії були б введені ними і так, тепер лише їх можна доповнити. Але історія на Азові є додатковим інструментом США у тиску на ЄС щодо впровадження більш жорстких дій проти Росії. Європейці, особливо німці та французи, дещо вагалися останнім часом. "Північний потік-2" будується попри польсько-прибалтійську опозицію, підтримувану США. Тепер американці мають аргументи, які використають, щоб відбити бажання в ЄС бути більш м'якими з РФ. Окрім відмови від "Північного потоку-2" лунають навіть пропозиції заборони для російських кораблів заходити в європейські порти.

А от інтерес Росії збагнути дуже важко. Можна говорити, що на початку осені, коли українські кораблі "Донбас" і "Корець" пройшли під Кримським мостом, це була іміджева перемога України і поразка Росії, чого Путін вдруге допустити не міг. Але плата за імідж може бути занадто високою.

З іншого боку, санкції проти Росії зі сторони США все одно посилюватимуться. Зокрема і через невиконання росіянами Мінська - це одна з умов. Тому Путін, схоже, вже і не розглядає можливості їх пом'якшення. І в цих умовах, навпаки, може шукати можливості для створення нових точок напруги із Заходом. Як для того, щоб мобілізувати власне населення на фоні падіння рейтингів до рівня 2013-го року. Так і для можливості прямих контактів як із США, так і Україною. Держдеп до речі вже закликав Порошенка до прямих переговорів з Путіним. Під час цих переговорів Росія нав'язуватиме власне бачення і буде пробувати підсилити свої позиції.

До того ж, "агресія України", як це подає Росія, вже приправлена "інсайдами" про розміщення на території нашої держави американської бази. І хоча нардеп Іван Вінник справді припускав такий варіант, а також вже більше року за гроші американців в Очакові будується центр ВМС, новини дають змогу Путіну ще більше мілітаризувати Крим. А також зелене світло всередині Росії на подальшу агресію в Україні. За нею послідує жорстка відповідь заходу, тому електорат варто підготувати до погіршення рівня життя заради глобальної мети Путіна.

Вже зараз у Крим, який за роки анексії перетворився на військову базу, якою був у часи СРСР, стягуються ракетні комплекси "Бал" та С-400. Не варто нагадувати, що "Калібрами" з Криму можна накрити Європу та добити до Києва.

В умовах, у яких Путін сьогодні затиснутий, нова точка напруги йому потрібна. Щоб грати із Заходом у довгу і спробувати щось з цього "вициганити".

Україні ж варто робити все і сподіватися, що ця гра зробить Росію слабшою. І щоб не вийшло так, що українські моряки стануть заручниками лише для можливого обміну на росіян, які найближчим часом прийдуть в Україну для нових операцій чи "поблукати".

Більше новин про події в зоні АТО читайте на Depo.Війна