"Москітний флот": Що за бронекатер "Гюрза-М" отримали ВМС України

На церемонії запуску були присутні представники Міністерства оборони України та Військово-морських сил ЗСУ і навіть колишній секретар РНБО Олександр Турчинов.

Це вже восьмий малий броньований артилерійський катер (МБАК) шифру "Гюрза-М", виготовлений для ВМС ЗСУ. Два було спущено на воду у 2015 році, чотири у 2017-му і один у 2019-му. Чотири зараз несуть службу в Азовському морі і три – у Чорному.

До речі, саме бронекатери цього класу – "Бердянськ" і "Нікополь" – потрапили у російський полон після зіткнення з російськими військами поблизу Керченської протоки 25 листопада 2018 року і після тривалих переговорів і тиску світової спільноти 18 листопада 2019 були повернені Україні.

Читайте також: Бійня в Керченській протоці: Чому Росія напала на українські військові кораблі

Що за МБАК

Малий броньований артилерійський катер (МБАК) проекту 58155 (шифр "Гюрза-М") був спроектований миколаївським "Дослідно-проектним центром кораблебудування" на основі річкових броньованих катерів проекту 58150 (шифр "Гюрза"). Однак, на відміну від попередника, "Гюрза-М" має дещо більші розміри, потужнішу силову установку та досконаліше озброєння.

При водотонажності 54 тонни, "Гюрза-М" має довжину 23 метри, ширину 4,8 метри і осадку 1 метр. Два дизельних двигуни виробництва фірми Caterpillar дозволяють розвивати швидкість 25 вузлів і здійснювати запливи на 900 миль, перебуваючи у автономному режимі до 5 діб.

"Гюрза-М" – це повністю броньований катер – від корпусу до вікон. Особливості форм корпусу та нахил бортів роблять катери малопомітними на радарах, а фарбування – в оптичному діапазоні.

Озброєння катера складає два дистанційно керованих морських бойових модуля БМ-5М.01 "Катран-М" виробництва ДП "Миколаївський ремонтно-механічний завод", які є морським варіантом бойового модуля БМ-3 "Штурм" для бронетехніки.

Кожен модуль "Катран-М" має 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-1, 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 та 7,62-мм кулемет КТ, а також дві ПТРК "Бар'єр" з лазерною системою наведення. При цьому поліпшена у порівнянні з варіантом для бронетехніки система стабілізації гармати в бойовому модулі дає можливість вести вогонь навіть за 3-бального шторму.

Водночас завдяки уніфікації передбачена можливість встановлення інших бойових модулів залежно від основного призначення катера.

Крім того, катер обладнаний радіо-локаційною станцією (РЛС) "Дельта-М, оптико-електронною системою управління вогнем артилерії малого і середнього калібру ОЕлС "Sarmat", датчиками виявлення лазерного випромінювання.

Застосування

МБАК "Гюрза-М" призначені для несення бойової вахти в прибережній морській смузі. До переліку завдань катерів входять: патрулювання, охорона водних рубежів, боротьба з малорозмірними судами супротивника, захист берегових стаціонарних і плавучих гідротехнічних об'єктів та споруд, сприяння десантним і прикордонним групам, гарантування безпеки мореплавання, а також сприяння в питаннях розвідки, доставки і постачання.

Разом з тим, вони мають і певні недоліки, які суттєво обмежують можливості їхнього застосування. Насамперед це недостатня морехідність – через малу водотоннажність катер "Гюрза-М" здатен виходити в море при хвилях до 4 балів і вести прицільний вогонь при штормі до 3 балів. При цьому наявне озброєння дозволяє боротись тільки з катерами подібного класу, та на незначній відстані (що й показав інцидент у Керченській протоці).

Та не варто забувати, що основним призначенням катерів є все ж таки не боротьба з кораблями противника у відкритому морі, а захист узбережжя від морського десанту, імовірність якого за умов шторму надзвичайно мала.

Та й з іншого боку, менша морехідність є їхньою перевагою – ці катери здатні ефективно виконувати свою роботу у прибережній зоні та на мілині.

Перспективи

Як би там не було, сьогодні бронекатери "Гюрза-М" є основою концепції "москітного флоту", яка була проголошена у 2016 році. Ця концепція передбачала якомога швидшу побудову "дрібного" корабельного складу, який міг би швидко реагувати на всі виклики з моря і мав би достатній бойовий потенціал, а у той час будувати кораблі більшого класу (корвети, фрегати), які створюються не один рік.

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Флот

Однак, зі зміною влади в країні темпи поповнення військово-морського флоту новими кораблями суттєво пригальмували. Про будівництво своїх корветів та ракетних катерів мова вже взагалі не йде (добре, що їх хоч замовили в Туреччині і Великій Британії), але до останнього часу під питанням була добудова вже початих "москітів", включно з вчора спущеною на воду "Гюрзою-М"."

Опальне підприємство

Як відомо, до 2017 року кінцевими бенефіціарами підприємства "Кузня на Рибальському" були Петро Порошенко та Ігор Кононенко, а у 2018 році бенефіціаром став Сергій Тігіпко. Як би там не було, а після зміни влади у країні для підприємства настали скрутні часи.

В середині вересня 2019 року в межах відкритого за заявою Андрія Портнова кримінального провадження Державне бюро розслідувань України подало клопотання, а Печерський районний суд міста Києва його задовольнив, про арешт усього нерухомого майна і корпоративних прав заводу "Кузня на Рибальському". Все це супроводжувалось судовими позовами Міністерства оборони проти підприємства зі звинуваченнями у зриві термінів виконання замовлень.

У підсумку в грудні 2020 року стало відомо, що підприємство зупинило будівництво катерів для ВМС України. Зокрема, було зупинено будівництво восьмого корпусу малого броньованого артилерійського катера проекту 58155 шифр "Гюрза-М" та третього десантно-штурмового катера проекту 58503 шифр "Кентавр-ЛК".

Читайте також: "Москітний флот": Що за штурмові бронекатери "Кентавр-ЛК" боронитимуть Україну

Далі – більше. 2 липня 2021 році слідчі ДБР повідомили про підозру колишньому заступнику міністра оборони, голові правління ПрАТ "Кузня на Рибальському" і ще двом колишнім начальникам департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони. Посадових осіб підозрюють у змові та організації постачання в армійські підрозділи впродовж 2016-2018 років військової техніки низької якості.

У відповідь "Кузня на Рибальському" звинуватила ДБР у тероризуванні заводу та підриві обороноздатності України.

Разом з тим, вже за кілька днів "Кузня на Рибальському" відновила будівництво згаданих двох катерів для ВМС ЗСУ – восьмого "Гюрза-М" і третього "Кентавр-ЛК". Щоправда, тоді ж було озвучено, що ними співпраця заводу з українським військово-морським флотом і завершиться.

Читайте також: Плани Міноборони: Які кораблі та ракети очікуються у 2022 році