Заснував "Тризуб", пише книги і жахає росіян: Що відомо про Дмитра Яроша – нового радника головнокомандувача ЗСУ

Багато хто зрадів – під дописом із цією заявою у Facebook Яроша його почали вітати, бажати сил, а дехто назвав це рішення одним з наймудріших. Сам Ярош, ймовірно, теж задоволений такими змінами, адже знає систему української армії зсередини та вже має багато планів на цій посаді.

Про діяльність Яроша знають не лише в Україні, а й на Росії, де він довгий час був у розшуку. Цікаво, що після його призначення на нову посаду російську журналістку-пропагандистку Ольгу Скабєєву ледь не перекосило, й вона навіть перервала прямий ефір. "Срочная новость и довольно ужасная" – так вона відреагувала на призначення Яроша. Що ж, якщо на Росії вже пішли такі заяви, то, здається, вони там не на жарт нажахалися, а нам залишається лише радіти, що в Україні ще є люди, які здатні викликати істерику у російських пропагандистів. Depo.ua зібрав усе, що відомо про Дмитра Яроша, який, сподіваємось, ще не раз полякає ворога.

Де народився та навчався Ярош

Дмитро Ярош народився 30 вересня 1971 року у місті Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. У 1988 році закінчив школу №24 у тому ж місті. Далі на Яроша чекала армія: з жовтня 1989 року по листопад 1991 рік він проходив службу в ракетних військах Радянської армії в Білорусі, а потім –  під Іркутськом. 

Вищу освіту він здобув лише у 2001 році – навчався на філологічному факультеті Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка.

Що відомо про сім'ю Яроша

Батьки Яроша – звичайні робітники. Його батько Анатолій працював на Дніпровському металургійному комбінаті, а мати – на вагонобудівному заводі.

Ярош одружений. Його обраницю звуть Ольга.

Подружжя виховує трьох дітей: сина Дмитра, дочок Ірину та Анастасію.

Донька Ірина у 2016 році вийшла заміж за атовця Володимира Шума.

Також радник Залужного багатий на онуків. У нього їх четверо: Назар, Устим, Софія та Ольга.

Основна діяльність Яроша: від "Тризуба" до Верховної Ради

Ще до служби в армії Ярош встиг попрацювати на заводі – це було всього рік, одразу після школи. Саме тоді він вирішив включитися в національно-визвольні процеси: став учасником Народного руху та Української Гельсінської спілки.

"Тризуб" імені Степана Бандери

У 1994 році він став одним із засновників та членом організації "Тризуб" імені Степана Бандери. З нею його пов'язують 16 років життя. Тут він і головував у Центральному Проводі (протягом 1996-1999 років), і виконував інші обов’язки. У 2005 році знову очолив (став в.о.) Центральний провод, а через два роки офіційно став головою Центрального проводу. 

У "Тризубі" він керував зовнішньополітичною діяльністю. З 2002 року був там головним інспектором. У 2010 році Ярош склав повноваження в Центральному проводі "Тризуба" й розпочав діяльність для створення єдиного націоналістичного руху в Україні. Та все ж у "Тризубі" він виконував певні функції. Через п'ять років його оголосили так званим провідником "Тризуба".

"Правий сектор"

Цю організацію Ярош створив у 2013 році на базі "Тризуба". Уперше про неї почали говорити після його участі у 2013 році в зіткненнях з правоохоронцями під час спроб захоплення кількох адмінбудівель у столиці. Тривалий час учасники "Правого сектору" трималися подалі від політики, однак через події у 2014 році вони заявили про себе як про окрему силу — третю, яка не входила ані до тодішньої чинної влади, ані до опозиції. 

Мета цього об'єднання, за словами Яроша, полягала в тому, щоб "заявити позицію правих сил", оскільки на початку "Євромайдану" йшлося виключно про підписання асоціації з ЄС, тоді як праві мали на меті "здійснити національну революцію та скинути цей режим , який ми називаємо режимом внутрішньої окупації". "Правий сектор" виступав проти екс-президента Віктора Януковича й вимагав його відставки. У лютому 2014 року Ярош заявив, що в Україні потрібно заборонити будь-яку діяльність "Партії регіонів".

На той час він вирішив серйозно піти у владу й навіть хотів обійняти посаду віце-прем’єра — прагнув займатися справами силового блоку. Однак отримав пропозицію стати заступником секретаря Ради національної безпеки й оборони. Він відмовився й заявив, що балотуватиметься у президенти. 

У листопаді 2015 року Ярош повідомив, що складає з себе повноваження провідника, а у грудні того ж року залишив лави організації і заявив про створення нового громадсько-політичного руху "Державницька ініціатива Яроша" (ДІЯ).

Того ж року частина ДУК "Правий сектор" перейшла на контракт до ЗСУ. Втім, як повідомляв тоді прес-секретар "Правого сектору" Артем Скоропадський, ішлось про перехід у ЗСУ лише деяких бійців з "кількох тисяч", які, за його словами, воювали в ДУК. Перехід усього корпусу, за його словами, можливий тільки після узвалення закону про присутність добровольчих формувань серед регулярних військ "за прикладом Союзу оборони Естонії".

Участь у виборах президента та до Верховної Ради у 2014 році

У президентських перегонах Ярош отримав лише 11 місце – він набрав 0,7% голосів виборців. У своїй програмі засновник "Правого сектору" ставив на перше місце "опір російській агресії", а також необхідність повернути Крим до складу України, провести люстрацію чиновників тощо. Найбільшу підтримку виборців Ярош отримав серед закордонної спільности. Також примітним є факт, що в Донецькій області відсоток поданих голосів виборців більший, ніж у будь-якій із західних областей України.

У 2014 році він також брав участь у позачергових парламентських виборах. Балотувався по одному з округів на Дніпропетровщині. Переміг з великим відривом та увійшов до парламенту восьмого скликання. У Верховній Раді був позафракційним й працював заступником голови Комітету з нацбезпеки та оборони.

Парламентські вибори 2019 року

У 2019 році Ярош також балотувався до Верховної Ради. Тоді єдиним націоналістичним блоком виступили партії "Національний корпус", "Правий сектор", "Свобода" та ветеранські й громадські організації. Він хоч і увійшов у п’ятірку списку цього блоку, однак народним депутатом не став.

Ярош став радником головнокомандувача ЗСУ: які у нього плани на цій посаді

2 листопада 2021 року стало відомо, що Яроша призначили радником головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

У коментарі в ефірі проекту "Радіо Свобода" "Донбас.Реалії" він не став вдаватися в деталі щодо того, коли саме і як отримав запрошення, але сказав, що наказ був виданий ще в жовтні. За його словами, він знайомий із генерал-лейтенантом Залужним багато років і "абсолютно не сумнівався", коли отримав пропозицію щодо цієї посади.

"Є вже конкретні проекти, в тому числі мною запропоновані головнокомандувачу, він, відповідно, має певні плани. Це й залучення добровольчого потенціалу до діяльності Збройних сил України, це й робота з молоддю українською, там багато всяких аспектів. Я тільки сьогодні перший день, хоч наказ був ще 20 жовтня, але при тому мені ще треба в курс справ увійти. Але роботи дуже багато, я переконаний, що ми її зробимо", – сказав він.

Ярош зазначив, що досі очолює "Українську добровольчу армію".

"Я перебував на різних посадах у різних формуваннях, у мене в підпорядкуванні пройшло близько 10 тисяч людей. Відповідно, коли була ескалація навесні, переважна більшість цих людей готова стати в стрій, знов таки ж, добробатів, Збройних сил і так далі. Зараз дуже важливо це все підсумувати, організувати, унапрямити. Я й зараз є командувачем ДУК, я звідти нікуди не дівався, просто ми про це не так багато говорили, але при тому всьому робили те, що від нас треба для захисту нашої державності", – зауважив він.

Він не уточнив, чи планується створювати нові добровольчі формування чи надалі інтегрувати добровольців до Збройних сил України, сказавши, що це "буде видно по ситуації".

"Наприклад, якщо буде широкомасштабне вторгнення РФ, і воно планується, ми про це знаємо, воно можливе в будь-який момент, добровольці можуть бути залучені в дуже різних формуваннях, дуже різних аспектах, по різних схемах. Всього не можу говорити з різних причин", – додав Ярош.

Коментуючи можливу реакцію Росії на своє призначення й можливі загострення на лінії фронту, екс-голова "Правого сектору" вказав на те, що порушення режиму "тиші" відбуваються й зараз.

"Кожен день російські терористичні війська завдають ударів, кожен день гинуть наші хлопці або отримують поранення, контузії, бойові травми. І (притягувати, – ред.) призначення Яроша радником – це смішно просто. Але не виключено, що росіяни будуть про це говорити, кричати", – припустив він.

Читайте також: Його розшукують за "геноцид народу ЛНР": Хто такий Валерій Залужний, новий головнокомандувач ЗСУ

Участь у війні на Донбасі

Ярош з квітня 2014 року допомагав у формуванні добровольчих загонів. Він створив на базі п'ятого та восьмого батальйонів "Правого сектора" недержавне формування "Добровольчий український корпус", метою якого було захищати територіальну цілісність та суверенітет України. Згодом, у грудні 2015 року, було також створено Українську добровольчу армію (на базі кількох батальйонів "Добровольчого українського корпусу").

До 2015 року він багато часу був на фронті, зокрема в селі Піски, що на околицях Донецька. 21 січня 2015 у боях біля Донецька внаслідок обстрілу з РЗСО "Град" отримав осколковий перелом нижньої третини плеча, а також травму голови. Тоді йому знадобилася операція.

Скільки статків має радник Залужного

Востаннє Ярош подавав декларацію у березні 2020 року, тому дізнатися про його теперішнє матеріальне становище, поки що неможливо. Однак, згідно з останніми документами, він має у спільній власності квартиру у Кам'янському (53,9 кв.м), житловий будинок у цьому ж місті (88 кв.м) – також у спільній власності й земельну ділянку (1250 кв.м) на Дніпропетровщині.

Серед автівок у родини Яроша лише Opel Astra 2006 року випуску, але й та записана на дружину. 

У 2019 році він отримав загальний дохід у розмірі 721 364 гривні: як народний депутат – 121352, на виконання депутатських обов'язків – 304 262 гривні та 295 750 гривень – як дохід від відчуження нерухомого майна.

Він не вказав, чи має заощадження готівкою й на банківських рахунках. Крім цього, Дмитро Ярош має нематеріальні активи. Як він зазначив у декларації, це комбінований знак — візитка Яроша. 

Письменницька діяльність Яроша

Крім політичної та громадської діяльності й участі у російсько-українській війні, Ярош встигає займатися написанням книг. Він є автором книг "Українська революція: ХХІ століття", "Нація і революція", "Шлях нації", "Слово до побратимів". 

Чому Яроша переслідують на Росії

У березні 2014 року слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти Яроша за нібито публічні заклики до здійснення терористичної та екстремістської діяльності, використовуючи для цього засоби масової інформації. Обвинувачення ґрунтувалося на публікації на сторінці "Правого сектора" в соціальній мережі "ВКонтакті" від 1 березня, в якій Ярош нібито звернувся до лідера чеченських бойовиків Доку Умарова. Цікаво, що сам Ярош не здійснював та не контролював публікації на сторінках у соцмережах, а інформації, яка була там, не публікувалася ані на офіційному сайті, ані в інших соціальних мережах, а сам запис був видалений за декілька годин. Як пояснили у самій організації, було зламано акаунт одного з організаторів "Правого сектору", через що й з'явилися такі публікації.

Однак такі заяви не вплинули на рішення РФ у справі. Басманний райсуд Москви заочно заарештував Дмитра Яроша. Його адвокат подав апеляцію, але рішення суду все одно визнали законним. Сам Ярош заявив, що це рішення не вплине на його діяльність. У липні того ж року за запитом Росії Яроша оголосили в міжнародний розшук. Тодішній радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко зазначив, що тому боятися нічого, і Україна його не видасть, те саме заявив і керівник Робочого апарату Укрбюро "Інтерполу" Василь Неволя. У 2016 році "Інтерпол" зняв зі свого офіційного сайту інформацію про міжнародний розшук Яроша. Також немає інформації про розшук Яроша у переліку осіб, розшукуваних Росією.

Інцидент в Мукачеві

У 2015 році у Мукачеві, що на Закарпатті, стався інцидент за участі учасників "Правого сектору" з кровопролиттям. Сам Ярош присутнім там не був, однак взяв на себе відповідальність за дії учасників об'єднання. Сталося так, що правосекторівці були замішані в поділі сфер впливу щодо контрабанди на Закарпатті. Коли в ситуацію втрутилась міліція, то сталося кровопролиття. Загинули кілька осіб, було знищено три автівки авто правоохоронців, а також стався підпал АЗС. Також були поранені шестеро міліціянтів (одному з них відірвало три пальці, а деякі отримали поранення рук та ніг), постраждали й троє цивільних, які випадково опинилися на місці подій. Самі учасники "Правого сектору" теж зазнали втрат – коли вони після скоєного поїхали до лісу, двоє з них загинули, а ще четверо отримали поранення.

У "Правому секторі" пов'язали конфлікт у Мукачевому зі своєю боротьбою щодо перекриття контрабанди в області, яку контролювали нардеп від групи "Воля народу" Михайло Ланьо, кум президента Росії Віктор Медведчук та правоохоронні органи. В організації тоді заявили, що міліціонери почали стріляти першими та виконували замовлення Ланьо щодо усунення добровольців.

Сам Ярош особисто прибув до Мукачева для вирішення конфлікту. Він провів тоді переговори щодо цієї ситуації з президентом Петром Порошенком та головою СБУ Василем Грицаком. Він заявив, що хоче гарантій для своїх бійців, щоб їх вивезли цілими до Києва. Тоді ж ходили чутки, що заблоковані у лісі бійці відмовилися виконувати будь-які накази Яроша. Також він наголосив, що не виправдовує правосекторівців, які відкрили стрільбу. Однак він запропонував амністувати бійців, бо вони "боролися з прогнилою системою".

Цікаві факти про Яроша

• Згідно з інформацією у ЗМІ, Ярош є другом мера Дніпра Бориса Філатова. Його донька Ірина разом з чоловіком нібито навіть святкували весілля у Філатова на дачі. Сам Ярош називає чиновника "братом.

• У 2013 році Ярош заявив, що загальна сума сукупного річного доходу його членів сім'ї становить 803 гривні – це нібито стипендія старшої доньки. Згодом він зізнався, що не показав в декларації жодних доходів, бо не мав легальних доходів і не визнавав владу Віктора Януковича: "Звичайно я мав якийсь певний дохід, але, повірте, невеликий. Я знаю що таке виживати за дві тисячі гривень на місяць. Мені допомагали друзі матеріально, допомагали малі, середні підприємці, і в середньому я мав 5-7 тисяч гривень в місяць".

• Українська версія журналу Esquire розмістила Дмитра Яроша на обкладинці грудневого номера за 2014 рік. Випуск присвячений темі "Дмитро Ярош та інші герої і лиходії року". Тираж був розкуплений в рекордні терміни, а інтернет-користувачі влаштували флешмоб — викладали в соцмережі фотографії з журналом.