Бойові рóботи в Україні: Що за "Мисливець" і "Кентавр" вже воюють на Донбасі

Останнім часом побільшало інформації про те, як на передовій Донбасу українським воїнам допомагають воювати рóботи "Мисливець і "Кентавр". Відеозаписи з бойовим застосуванням цих роботів в ООС стрімко набирають перегляди.

Depo.ua вирішив розібратись у цій темі. Тим більше, що раніше ми вже не раз писали про інших бойових роботів в ЗСУ.

Читайте також: Бойові рóботи – відтепер і в Україні.

Якщо ж говорити конкретно про "Мисливець і "Кентавр", які вже не перший рік тестуються Збройними силами України у бойових умовах, це дві досить перспективні вітчизняні розробки, які наразі перебувають за крок від серійного виробництва і взяття на озброєння.

"Мисливець"

Роботизований наглядово-вогневий комплекс "Мисливець" – це безшумний робот розробки конструкторського бюро "Роботікс", який не залишає теплового сліду і використовує штучний інтелект для розпізнавання перешкод.

В Україні "Мисливець" почали випробовувати ще у 2016 році, і він зразу став затребуваним для різних завдань: евакуації поранених з поля бою, транспортування бойового приладдя.

Нещодавно в мережі з'явилося відео, де "Мисливець" просувається передовою на Донбасі. Під'їхавши ближче до позицій бойовиків, оператор відкриває вогонь з танкового кулемета по укріплених вогневих точках. Де саме на Донбасі і коли зняте відео, розробники не кажуть.

В одному з батальйонів ЗСУ стверджують, що мали справу з "Мисливцем" в бойових умовах протягом кількох років. В цілому, задоволені. Крім бойових завдань на передовій, він перевозив вантажі – наприклад, колоди для укріплень під обстрілами.

Розробники кажуть, що "Мисливець" за чотири роки побував на передовій десятки разів. У 2016-му він виглядав і працював зовсім не так, як зараз.

"Кентавр"

Дистанційно керований комплекс "Кентавр" – це неозброєний комплекс. Він малопомітний, і це важливо, адже під час доставки вантажів на Донбасі автомобілі часто потрапляють під вогонь протитанкових комплексів.

Особливістю апарату є вивірена простота і висока надійність конструкції. А головне – модульність, що забезпечує багатофункціональність. "Кентавр" може використовуватися в якості вантажного "мулу" для доставки спорядження і боєприпасів, для евакуації поранених, як мобільна вогнева точка, а у протипожежному варіанті – як носій прив'язного дрону.

Роботизований "Кентавр" – це базова модель, яка може бути двовісною, тривісною, чотиривісною. Номінальна вантажопідйомність "Кентавру" складає 300 кг, однак розробники стверджують, що фактично він може перевозити вантажі до 500 кг. Крейсерська швидкість при цьому складає 10 км/год.

Основне завдання "Кентавра" на марші – перевезення як особового складу відділення, так і майна – рюкзаків, продуктів харчування, води, боєкомплекту, важких станкових кулеметів, мінометів 82-мм і навіть 120-мм. Крім того, він плаває і розрахований на перевезення 100 кг вантажу через водні перешкоди.

Заряду акумуляторів вистачає на 30–35 кілометрів залежно від навантаження. Є можливість підзарядити за 40 хвилин з нуля, а можна зарядити за 4 години, подібно до електромобіля. Є швидка зарядка, але це 80% ємності, і довга зарядка – 98%, проте батарея служить довше.

Двигун має векторне керування змінного й постійного струму потужністю 3 кВт. Встановлено по одному двигуну на ліву і праву сторону платформи. Трансмісія синхронізована, два колеса крутяться одночасно за допомогою ланцюга. Якщо використати по одному двигуну на кожне колесо, це призведе до збільшення ваги і вартості. Тому наразі розробники обмежилися двома надійними двигунами.

Платформа оснащена двома комп'ютерами. Один з них – автопілот, що забезпечує орієнтацію в просторі: за картою, датчиками навігації, забезпечує рух маршрутом, передає телеметрію. Другий – внутрішній бортовий комп'ютер, який здійснює поточне керування всіма пристроями, а також діагностику: визначає температуру, рівень заряду й ступінь зношення акумуляторів, у якому стані прожектори, камери тощо.

Як і повітряні дрони, "Кентавр" має повністю цифрову/мережеву архітектуру системи управління і зв'язку з передачею відео високої чіткості з мінімальною затримкою. Мережева архітектура дозволяє угрупованню апаратів працювати в єдиній мережі, взаємодіючи один з одним, а також з повітряними дронами.

Крім того, для керування при візуальному контакті оператора з "Кентавром" розроблений мініатюрний пульт на одну руку оператора.

"Кентавр" створила українська компанія A.Drones, заснована лише півтора роки тому. За зразок розробники взяли ізраїльську систему Probot, яка активно зараз експлуатується в арміях Ізраїлю і США.

"Доволі прохідний візок. Я не буду говорити, що він проходив, але він і бруд місив, і сніг, і плавав", – розповів в одному з інтерв'ю гендиректор компанії A.Drones Юрій Касьянов.

Попри це, шлях "Кентавру" до серійного виробництва в інтересах ЗСУ не обіцяє бути легким. В ЗМІ вже писали про небажання Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ) укладати договір співпраці з компанією A.Drones через "низький науково-технічний рівень запропонованої розробки і відсутність інновації й науково обґрунтованих технічних рішень". Але розробники не думають здаватись.

Усього ж наразі в Україні є чотири компанії, які займаються розробкою та виробництвом бойових роботів:

- "Роботікс" – виробники "Мисливця";

- A.Drones – виробники "Кентавра";

- Roboneerf – розробили ударну платформу зі спареним візком;

- "Інфаком" – розробили робот на базі квадроцикла для тривалого патрулювання – здатна довго їздити і має непогані датчики.

Тобто, всі четверо виробників роботизованих платформ працюють у різних нішах, тому армії можуть знадобитися всі згадані розробки. Питання, як завжди, лише у часі та грошах. До того ж, у нашій країні процес прийняття на озброєння нових зразків і їх офіційне використання на передовій – задовгий і забюрократизований.

Водночас, найближчий з усіх до потрапляння в українську армію комплекс "Мисливець". Зі слів розробника, його випробування вже мали початися, але цього не сталося через коронавірус.

Читайте також: Проект "Тінь": Які рóботи скоро охоронятимуть державний кордон з моря.