Більшість українців на референдумі підтримали б вступ до НАТО, - соціологія

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на результати загальнонаціонального опитування населення, яке було проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова з 9 по 13 червня 2017 року.

Зокрема, соціологи звертають увагу, що готовність взяти участь у референдумі щодо членства в Альянсі залишається на приблизно однаково високому рівні від 2012 року.

Так, якби волевиявлення з приводу приєднання до НАТО відбувалося в червні цього року, участь у ньому взяли би 66% населення. Найвищу гіпотетичну явку демонструють жителі заходу (81%), найнижчу – південного регіону (42%). На цьому референдумі більшість (69%) проголосувала б "за" вступ до НАТО при 26% тих, хто "проти", і 26% тих, хто ще не визначився.

У квітні 2012 року (як і у попередні роки) результати голосування були б протилежними: 61% тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували би "проти" і лише 28% – "за".

Водночас, як зазначають соціологи, результати уявного референдуму щодо членства України в НАТО були б різними у різних регіонах України: проголосували б "за" у західному ("за" – 71%, проти – 11%, не визначилися – 17%) та центральному регіоні ("за" – 52%, проти – 30%, не визначилися – 17%). Переважно "проти" проголосували б у південному ("за" – 25%, проти – 43%, не визначилися – 33%) та східному регіоні ("за" – 32%, "проти" – 53%, не визначилися – 15%).

При цьому зазначається, що для тих, хто готовий проголосувати за членство України в НАТО, головним аргументом є те, що Альянс "дасть гарантію безпеки Україні" – це є основним мотивом для 86% прихильників НАТО.

Ще вагомими мотивами є те, що членство в Альянсі дасть змогу зміцнити та модернізувати українську армію (33%) та що Україна матиме більший авторитет на міжнародній арені (25%).

Водночас визначальним аргументом негативного ставлення до членства України в НАТО є побоювання, що це зможе втягнути Україну у військові дії НАТО (це є аргументом для 44% тих, хто проголосував би проти вступу України до НАТО), побоювання, що це спровокує Росію на пряму військову агресію (28%) та переконаність, що Україна в принципі має бути позаблоковою державою (27%).

Окрім того, 31% респондентів вважає, що основним наслідком повернення України до позаблокового статусу стане те, що країна опиниться без жодних гарантій безпеки перед зовнішньою агресією.

Також, загалом у запропонованій альтернативі визначити НАТО як "захист" чи "загрозу" для України, 44% населення обрало варіант "захист", 15% – "загрозу", а на думку 26%, НАТО не є для України ані "захистом", ані "загрозою" (16% певної відповіді не дали).

За даними дослідників, загалом лише 12% населення вважає, що вони добре інформовані про те, що таке НАТО, 55% дещо знають, але, на їхню думку, недостатньо, а 22% не знають практично нічого, причому самооцінка поінформованості щодо НАТО приблизно однакова в усіх регіонах країни.

Індикативне питання, яке б засвідчило знання населення щодо НАТО, засвідчило низький рівень поінформованості: лише 21% опитаних дали правильну відповідь, що рішення в НАТО ухвалюються консенсусом (коли згодні усі члени НАТО). Натомість найбільш популярною була відповідь "більшістю голосів" (34%, ще 10% вважають, що рішення ухвалюють "старі" члени НАТО, а "новачки" – ще ні, а 34% взагалі не змогли пристати до жодного варіанту.

Причому кількість правильних відповідей не надто відрізнялася у різних регіонах: від 19% у західному регіоні до 26% – у східному. Під час дослідження опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій у Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.