Авіація б'є по своїх: Що за бомбардувальник Ту-22М3 вбиває росіян ще до злету

Випадок, під час якого російські військові льотчики розбились ще до злету літака, спонукав придивитися до стану бойової авіації нашого ворога – Російської Федерації

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Авіація б'є по своїх: Що за бомбардуваль…
Фото: Вікіпедія

Дивна новина прийшла вчора зі стану нашого північно-східного сусіда: на аеродромі під Калугою троє російських військових льотчиків загинули в результаті спрацьовування катапульт при запуску двигунів дальнього бомбардувальника Ту-22М3.

Дивна, тому що такого явища як катапультування при нульовій швидкості в авіації взагалі не передбачено – адже при катапультуванні верхня кришка кабіни літака зривається зустрічним потоком повітря.

Про людський фактор тут говорити не доводиться, тому що в кабіні перебував і загинув разом з іншими сам командир полку, який сидів на місці інструктора. Отже, проблема десь на системному рівні. Depo.ua вирішив з'ясувати – де саме.

Що за літак Ту-22М3

Ту-22М – це радянський дальній бомбардувальник-ракетоносець/розвідник зі змінною геометрією крила.

Цей літак почав розроблятись ще у 1965 році, кілька разів робота над проектом згорталась і починалась заново, поки нарешті у 1976-му він не здійснив перший випробувальний політ.

Того ж року літак у версії Ту-22М2 був прийнятий на озброєння Авіації Військово-морського флоту і Дальньої авіації Збройних сил СРСР. До 1983 року, поки тривало серійне виробництво Ту-22М2, було побудовано 211 таких літаків. Станом на сьогодні не залишилось жодного.

Роботи щодо подальшого розвитку проекту Ту-22М призвели до створення досконалішої серійної модифікації Ту-22М – літака Ту-22М3. Зміни стосувалися поліпшення аеродинамічних показників літака і появи нових, більш досконалих, двигунів. Обидві версії моделі час експлуатувались одночасно.

Щодо бойового застосування, то воно передбачало польоти на дальні відстані зі зміною у процесі швидкісних і висотних режимів (для цього літак мав можливість під час польоту змінювати геометрію крила, варіюючи кут нахилу від 56 до 65 градусів) з подальшим ураженням цілей крилатими ракетами чи авіабомбами. У тому числі з ядерними боєголовками.

Підвісні ракети Х-22 (червоного кольору)

Основна зброя літака – протикорабельна гіперзвукова крилата ракета Х-22Н з полегшеною фугасно-кумулятивною боєголовкою, яка здатна випалити в борту корабля дірку площею 22 м2 глибиною до 12 м., а також майданна ракета Х-22ПСІ з мегатонною боєголовкою і дальністю пуску майже 500 км.

Також літак може нести вільнопадаючі бомби, одним залпом яких здатен "переорати" площу, еквівалентну площі 35 футбольних полів. Можливості прицільного обладнання дозволяють потрапити одиночною бомбою в малу споруду з 10-кілометрової висоти.

Однак, не все з ним так добре. Від самого початку своєї експлуатації Ту-22М мав постійні проблеми через інженерну недосконалість. Попри це, літак продовжував експлуатуватись, однак у гарнізонах постійно перебували виїзні бригади заводу-виробника, які виконували численні доопрацювання.

Одна з системних проблем Ту-22М - відмова одного з шасі при злеті

У підсумку це призвело до того, що уже в середині 1990-х років переважна більшість цих літаків просто не могла літати і пішла на утилізацію. А ті, що залишились – продовжили працювати з постійними проблемами, як то вчора на аеродромі під Калугою.

Україна також отримала у "спадок" від СРСР частину цих бомбардувальників: 22 одиниці Ту-22М2 і 60 Ту-22М3. Однак, до 2003 року 19 з них були передані Росії (на яких підставах – невідомо; розслідування досі триває), 4 роз'їхались по музеях авіації, а решта – утилізовані.

Таким чином Росія залишилась єдиним експлуатантом цих літаків (після розпаду СРСР їх отримала ще Білорусь, однак всі передала Росії), маючи на балансі станом на 2020 рік 60 одиниць моделі Ту-22М3 і жодного Ту-22М2. І мало того, що ця кількість з кожним роком зменшується, так ті що залишились – технічно і морально зношені.

Чим Ту-22М3 можуть загрожувати Україні

Попри те, що цей літак в СРСР вважався стратегічним бомбардувальником, жодного разу в цій якості він не застосовувався. Всі випадки його участі в реальних війнах стосувалися застосування в якості звичайного бомбардувальника.

Спочатку це була радянська агресія проти Афганістану у 1980-х роках, потім Перша російсько-чеченська війна, потім російська агресія проти Грузії у 2008 році і війна в Сирії, де протягом 2015-2017 років вони бомбардували сирійські міста і гуманітарні конвої.

Цікава участь Ту-22М у війні проти Грузії, так як найбільш наближено моделює ситуацію з Україною. Там група російських Ту-22М3 завдавала прицільні авіаційні удари по складах боєприпасів грузинської армії, а також бомбила аеродроми і скупчення грузинських військ в Кодорській ущелині. Однак, після того як грузинські ППО у перший же день збили один літак Ту-22М3, Росія перестала їх використовувати аж до кінця війни.

Під час збройної агресії проти України Росія поки взагалі не застосовувала бойову авіацію. Українські військові експерти сходяться на думці, що це спричинено наявністю в України потужної системи Проти-повітряної оборони (ППО).

Читайте також: Чому Путін не наважився бомбити Київ

Справа в тому, що Україна, як найбільша країна-член СРСР з боку західного кордону, сконцентрувала у себе один з найпотужніших на той час арсеналів ППО. І примудрилась за всі роки його не лише не розбазарити, а й зберегти у досить бойовому стані.

Звісно, зараз цей арсенал ППО вже відпрацював своє і потребує заміни, однак він досі достатньо справний для того, щоб стримувати Росію від спокуси застосувати радянський "спадок" своїх бомбардувальників. А інших у неї наразі просто немає.

Що на Росії з модернізацією дальніх бомбардувальників

Попри оголошене за підсумками російсько-грузинської війни повне переоснащення російської військової техніки новими сучасними зразками, з авіацією цього поки не сталося.

Створення нового стратегічного бомбардувальника-ракетоносця Ту-160М2 досі триває (поставки у війська мають початися не раніше 2023 року з темпом у два літака на рік), а планові модернізації тих же Ту-22М3 (а також радянських Ту-95 і Ту-160) спрямовані переважно на подовження терміну їх експлуатації і навряд чи здивують чимось принципово новим.

Також відомо, що у 2019 році Міноборони Росії затвердило остаточний ескіз перспективного авіакомплексу дальньої авіації (робоча абревіатура – ПАК ДА). Російські ЗМІ писали, що вже погоджено характеристики літака і почався підготовчий етап проектування.

У майбутньому ПАК ДА має замінити літаки дальньої авіації Ту-95 і все ті ж Ту-22М3, однак виробництво його першого дослідного зразка почалося лише в травні 2020 року, а початок льотних випробувань заплановано аж на 2027 рік.

Зі свого боку у нас є всі підстави сподіватися, що до того часу Україна оновить свою систему ППО, підсиливши її новими сучасними зенітними комплексами.

Принаймні, роботи у цьому напрямку вже ведуться і ми про них нещодавно писали.

Читайте також: NASAMS, SAMP-T та Patriot: Що за нові зенітно-ракетні комплекси збирається придбати Україна

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme