Дронобої в ООС: Як ЗСУ можуть протидіяти російським безпілотникам

6 грудня українські та литовські волонтери передали на фронт ручні системи радіоелектронної боротьби литовської компанії NT Service.

Ці системи призначені для боротьби з безпілотними літальними апаратами роторного типу (квадрокоптерами, гексакоптерами тощо) і добре зарекомендували себе в арміях країн НАТО.

Фото Юрія Бутусова

В чому актуальність боротьби з дронами

Російські безпілотні літальні апарати (БПЛА) майже безперешкодно облітають лінію розмежування, фіксуючи розташування та позиції наших військових, після чого відбувається прицільний обстріл російськими бойовиками. Часто з трагічними для нас наслідками.

Найрезонансніший наразі випадок трапився вранці 26 липня, коли російські терористи завдали артилерійського удару по українських позиціях у смузі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Схід" (Луганщина). Били прицільно, з великою точністю і великим калібром, у результаті чого чотири наших бійці отримали поранення, ще троє – бойові травми.

Під час інших обстрілів втрати ЗСУ були меншими, та все ж вони мають місце – мало не щодня у зоні ООС фіксують як не проліт російських безпілотників "Орлан-10", то прицільні ворожі обстріли. Останній з таких, який призвів до поранень з українського боку, трапився минулими вихідними.

Читайте також: Вихідні в ООС: Ворожі міномети у Приазов'ї і безпілотники на Луганщині (КАРТА)

Координатор групи "Інформаційний спротив" Дмитро Машовець вважає, що російські військові допрацювали свої розвідувальні БПЛА "Орлан-10", збільшивши висоту їхнього польоту та поставили на них камери кращої якості.

"Наслідком цього стало різке поліпшення за якістю їхньої розвідувальної інформації і відповідно – напрацювання якісних даних для далекобійних засобів ураження", – коментує Машовець.

А через відносно невеликий розмір (близько 2-х метрів) літального апарату "Орлан-10", його важко засікти радаром і ще важче поцілити. Тому боротися з ними традиційними методами малоефективно. А керована ракета, якою можна збити таку ціль, коштує більше, аніж сам безпілотник.

Раніше бували випадки, коли російські безпілотники "Орлан-10" бійці ООС успішно збивали з військових гелікоптерів Мі-24. Відпрацьований алгоритм дій в такій ситуації зводиться до наступного: спочатку радар виявляє повітряну ціль і ідентифікує її як ворожий безпілотник; далі чергові сили протиповітряної оборони приводяться у бойову готовність №1 і чекають наказу на знищення цілі; отримавши відповідну команду, вертоліт армійської авіації ООС злітає на перехоплення і, виявивши ціль візуально, розпочинає її переслідування з подальшою ліквідацією наявними вогневими засобами.

Однак, під час режиму припинення вогню цей метод українські військові не використовують. Тому потрібні інші, більш сучасні, засоби і заходи.

Дронобої та системи "антидрон" в Україні

В Україні серійно постачається до війська комплекс радіо-електронної боротьби (РЕБ) "Нота". Це спеціальний комплекс протидії засобам технічної розвідки, включно з БПЛА, який розроблений та виготовляється українською компанією "Трител".

Комплекс здатний здійснювати пеленгацію об'єктів та блокувати їхню роботу як у круговому діапазоні, так і визначеному секторі. Причому, окрім придушення дронів, комплекс може блокувати роботу мереж мобільного зв'язку та радарів контрбатарейної боротьби.

Іншим новітнім вирішенням цієї проблеми є спеціальні рушниці системи "антидрон". В Україні одразу кілька фірм працюють у цьому напрямку і у 2019-2020 роках на полігоні у Чернігівській області деякі з їхніх продуктів навіть були продемонстровані командуванню Сухопутних військ ЗСУ.

Одна з них – київська компанія "Квертус", яку у 2016 році заснували ветерани АТО. Компанія спеціалізується на розробці систем радіо-електронної боротьби (РЕБ) та комплексній дезактивації безпілотних апаратів.

Фахівці ТОВ "ІнтерПроІнвест" розробили систему протидії дронам RIFF, яку можна виготовляти у вигляді переносного комплексу протидії дронам RIFF-P, мобільного комплексу RIFF-M та стаціонарного комплексу RIFF-S. Але останні два ще у процесі розробки.

Переносний же комплекс протидії дронам RIFF-P, який призначений для боротьби з безпілотними літальними апаратами роторного типу – квадрокоптерами, гексакоптерами тощо, уже готовий до серійного виробництва із подальшою реалізацією для потреб ЗСУ.

Також подібним напрямком займається фірма "Укрспецтехніка", яка ще на виставці "Зброя та безпека-2017" представляла подібну радіоелектронну рушницю для боротьби з БПЛА. Щоправда, на той момент його характеристики були гірші – задекларована дальність дії становила всього 2 км, а автономність – 8 годин.

У таких рушницях керування БПЛА здійснюють за допомогою каналів управління, а орієнтуватися у просторі  їм допомагає GPS-навігація. Отримання і передача інформації відбуваються безпосередньо каналами телеметрії.

Розроблена антидрон-гвинтівка блокує спектр частот, який використовує ворожий безпілотник, внаслідок чого він стає некерованим, нездатним передавати й отримувати дані, втрачає орієнтацію у просторі і просто падає на землю. Основний принцип такої рушниці – придушення систем управління апарату електромагнітним випромінюванням.

Такі антидрони випускають у двох варіантах. Перший розрахований на гуманітарні та поліцейські місії – для охорони громадського порядку. Такі рушниці використовували в період проведення Ліги Чемпіонів з футболу в Києві, на фіналі Євробачення, під час парадів на День Незалежності тощо.

Другий варіант комплексу – військовий. Він має розширений частотний діапазон, характерний для військових БПЛА і призначений для використання в підрозділах ротної і взводної ланок для захисту опорних пунктів, місць постійної чи тимчасової дислокації.

У країнах НАТО, та й на Росії, подібні апарати вже давно перебувають на озброєнні, однак в Україні інформації про закупівлю у війська бодай однієї з версій такого антидрону поки оприлюднено не було.  Лише час від часу з'являється інформація про передачу таких антидронів у розпорядження військових ЗСУ волонтерами.

Але враховуючи те, що ворожі безпілотники досі допікають нашим захисникам, можна зробити висновок, що якщо вони і є у військах, то не всюди і у недостатній кількості.

Читайте також: Небезпечне небо: Як на Донбасі вирує війна безпілотників