Система "Дзвін" за 600 млн: Який новий скандал може вибухнути в Міноборони

16 березня журналісти Bihus.info оприлюднили своє розслідування, згідно з яким українські військові витратили 600 мільйонів гривень (21,5 млн доларів) на розробку автоматизованої системи управління (АСУ) армією, яка може виявитись непридатною для використання у Збройних силах України.

Історія питання

У 2016 році Міністерство оборони України замовило у ТОВ "Еверест Лімітед" автоматизовану систему управління збройними силами. Відповідно до контракту, "Еверест" мав виконати дослідно-конструкторську роботу, суть якої полягала у створенні автоматизованої системи центру оперативного керівництва ЗСУ. Простими словами – системи управління армією.

На розробку АСУ "Дзвін" (таку назву отримала нова система) витратили 4 роки і 600 млн грн бюджетних коштів. Всі ці роки проект успішно проходив аудити на всіх етапах, але на останньому зірвався. Справа в тому, що влітку 2020 року, за кілька місяців до здачі проекту, СБУ ініціювала аудиторську перевірку – спочатку фінансову, а потім і комплексний аудит проекту в цілому.

За даними Bihus.info, у жовтні 2020 року цей аудит, до якого вперше долучили військових ІТ-шників з ЗСУ, виявив у "Дзвоні" таку кількість вад і проблем, що його впровадження в армії може виявитися взагалі недоцільним і неможливим – в першу чергу, через несумісність даного софту з аналогічними системами країн-членів НАТО.

Через це процес прийому АСУ "Дзвін" зірвався і питання загальмувало майже на півроку.

Натомість директор компанії "Еверест", яка розробляла "Дзвін", Юрій Пастухов заявив у коментарі виданню Defense Express, що "з невідомих причин позитивний акт не був затверджений рішенням лише одного посадовця", а до самого аудиту у нього є "доволі багато запитань".

"Вони залучили "експертів", проте реальний досвід та професіоналізм деяких з них викликає запитання. Водночас існує прямий конфлікт інтересів, бо частина цих "експертів" – розробники іншої системи – "Дельта", яку вони просувають, як конкурента", – заявив Юрій Пастухов.

У свою чергу співзасновник ГО "Аеророзвідка" (на основі якої був створений і працює Центр впровадження та супроводження автоматизованих систем оперативного (бойового) управління ЗСУ – так звана ІТ-шна спецчастина, фахівців якої залучили до цього аудиту), підполковник ЗСУ в запасі Ярослав Гончар має свою думку.

В ефірі "Українського радіо" 24 березня 2021 року він заявив, що коли в ЗСУ у 2015 році було створено військову частину "Аеророзвідка", завданням якої була розробка взаємосумісних софтів, то першим рішенням, яке запропонували фахівці, було нічого не розробляти, а купити готове – те, що вже використовують союзники України по НАТО.

"Ми запросили представників данської компанії "Сістематік". Їхнім продуктом користувалося на той момент 19 країн НАТО. Це софт, який покриває потреби солдата, бойової машини і штабу. Він взаємосумісний і відповідає стандартам НАТО. Для 250 тисяч українських військових це коштувало  на той час 10 млн доларів", – повідомив він.

Ярослав Гончар пояснив, що за ці гроші Україна отримала б безлімітну ліцензію на кожну бойову машину, кожного солдата і кожен штаб з навчанням персоналу із зобов'язанням через два роки платити 20% за оновлення.

"Готовий продукт коштував 10 млн доларів, який би закрив потреби усіх, проти 25 млн доларів лише на розробку", – зазначив співзасновник ГО "Аеророзвідка".

Однак, на рівні Міністерства оборони тоді було ухвалене рішення рухатись шляхом розробки власного софту.

Для чого потрібні автоматизовані системи управління (АСУ)

АСУ – це автоматизована система управління, що ґрунтується на комплексному використанні технічних, математичних, інформаційних та організаційних засобів для управління складними технічними об'єктами або процесами.

У збройних силах АСУ суттєво розширює можливості з управління підрозділами під час бою та надає командиру новий рівень обізнаності. Вона дає можливість відстежувати як положення, так і характер дій підрозділів, а також дозволяє командирам отримувати дані щодо основних типів боєприпасів, озброєння, стану екіпажу тощо.

Простіше кажучи, автоматизовані системи управління військами суттєво скорочують час підготовки і прийняття рішень командиром і дозволяють здійснювати управління військами в режимі онлайн.

Конкретно про АСУ "Дзвін" сказати щось важко, тому що такі розробки, як і аналогічні в інших країнах, тримаються у таємниці.

Чому важлива сумісність з НАТО

В Україні інтеграція в НАТО прописана на рівні Конституції, тому перехід на стандарти Альянсу має бути присутнім всюди, де це можливо. Насамперед, у Збройних силах.

В Північно-атлантичному альянсі діє так звана кругова порука: напад на одного члена НАТО – це напад на всіх. Тобто, якщо відбувається збройна агресія проти країни-члена НАТО, то інші країни зобов'язуються надати військову підтримку, аж до участі у спільній військовій операції.

Якщо буде проводитися військова операція, в яку будуть залучені підрозділи різних країн, то необхідно, щоб військові мали можливість діяти спільно заради однієї мети. Технологічне вирішення такої взаємосумісності, серед іншого, лежить у площині автоматизованих систем управління.

Тобто життєво необхідно, щоб на полі бою могли взаємодіяти, для прикладу, американський льотчик, німецький танкіст і український десантник. Адже кожна країна в таку операцію дасть свій підрозділ зі своєю автоматизованою системою і ці системи мають працювати "на одній хвилі". Від цього залежатиме успіх військової операції.

Власне, саме з цією метою НАТО і вимагає від потенційних країн-членів повного переходу на свої стандарти.

Читайте також: Шлях до НАТО: Три напрямки, які має розвивати Україна

Що у світі

Насправді, запустити власну дієву АСУ не так вже й просто. Навіть США, коли у 1990-х роках створили першу свою комп'ютеризовану версію АСУ під назвою Future Combat Systems (FCS), через низку технічних причин не змогли взяти її на озброєння.

Під час бойових дій в Іраку американці використовували АСУ під назвою Joint Battle Command Platform. Також відомо, що сьогодні Пентагон створює нові версії АСУ, які тримає у таємниці.

Більше відомо про розробки та впровадження військових АСУ на Росії. Передусім ідеться про АСУ "Акация-М", яка мала бути поставлена на озброєння до кінця 2019 року. Декларується, що вона працюватиме в онлайн-режимі для максимального зменшення часу обміну інформацією між центром управління та іншими ланками мережі (підрозділи, засоби розвідки, спостереження тощо).

Початок оснащення ЗС РФ новими АСУ заплановано на 2025 рік. За деякими даними, програмно-апаратний комплекс здатний буде працювати у випадку кібератак і навіть радіації. При цьому система має пришвидшити процес збирання й аналізу інформації в польових умовах.

Що буде далі в Україні

Як уже зазначалося, з жовтня 2020 року проект "Дзвін" перебуває у замороженому стані, а інших розробок на замовлення Міністерства оборони не велося.

Асоціація виробників озброєння та військової техніки України, до якої входить розробник системи – компанія "Еверест Лімітед", бачить у цій історії неприховану та навмисну спробу дискредитації роботи зі створення Єдиної автоматизованої системи управління (ЄАСУ) для Збройних сил України.

У свою чергу в Міноборони заявляють, що передали матеріали аудиту в ДБР і доки не завершиться слідство, вони не можуть прийняти остаточне рішення по "Дзвону".

За даними Bihus.Info, в ДБР вже відкрили щонайменше два кримінальні провадження по "Дзвону". Якщо це справді так, то ми незабаром можемо стати свідками нових гучних скандалів та затримань.

В журналістському розслідуванні зазначається, що аудитом встановлено конкретний перелік осіб, які приймали рішення по проекту і підписували відповідні документи. Офіційно замовником виступало Міноборони, воно ж платило гроші по контракту. Однак від початку керували проектом чиновники Генштабу.

Читайте також: Конфлікт Тарана і Хомчака: Кого звільнить Зеленський