Шлях до НАТО: Три напрямки, які має розвивати Україна

Після перемоги Революції гідності Україна офіційно проголосила шлях до НАТО одним з пріоритетних у своїй зовнішній політиці. Та найголовніше те, що з того часу наша держава не словом, а ділом продовжує систематичний рух до Північноатлантичного альянсу.

На цьому шляху в грудні 2014 року Верховна Рада України внесла зміни до двох законів, відмовившись від позаблокового статусу держави, а 6 червня 2016 року президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України", в якому прописані основні напрями реалізації воєнної політики  та розвитку сил оборони до кінця 2020 року. Зокрема, чітко визначений напрямок руху до НАТО.

Крім цього, 21 червня 2018 року Верховна Рада України прийняла закон "Про національну безпеку", привівши у відповідність до стандартів НАТО юридичні норми про нацбезпеку і оборону. Ну а щоб максимально унеможливити черговий розворот у інший бік, євроатлантична інтеграція 21 лютого 2019 року навіть була закріплена у Конституції України.

Читайте також: Що дасть Україні статус союзника США поза НАТО.

Здавалося б – дорога до членства у НАТО відкрита. Та не все так просто. 18 листопада 2020 року відбулося засідання круглого столу на тему "Відносини Україна – НАТО в контексті сталого миру на Донбасі", під час якого директорка Центру інформації та документації НАТО Вінета Клейне нагадала Україні, що короткого шляху до членства в Альянсі не існує.

"Надання Плану дій щодо членства не зумовлює заздалегідь будь-яке рішення щодо членства в НАТО", – наголосила Клейне, додавши, що Україні треба ще успішно завершити всі ті реформи у секторі оборони і безпеки, які вона почала за попередньої влади.

"Не повинно бути, для прикладу, одного кроку вперед і двох кроків назад", – заявила Клейне, ніби натякаючи на згортання реформи системи харчування в ЗСУ.

Читайте також: Знову корм замість їжі: Як Міноборони Зеленського поховало реформу харчування ЗСУ.

До речі, стандарти НАТО – це не щось абстрактно-умовне, як багато хто думає. Вони виписані цілком реальною "Угодою зі стандартизації", що являє собою міжнародний договір, який регламентує загальні правила, визначає спільний порядок дій, закріплює єдину термінологію і встановлює умови уніфікації технічних процесів, а також озброєння та військової техніки, іншої матеріальної частини збройних сил Альянсу та країн-партнерів.

Стандарти НАТО (а всього їх понад 1300), умовно можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні. Адміністративні стандарти визначають процеси управління та обміну інформацією, а також порядок роботи з документацією. Оперативні стандарти спрямовані на планування застосування військ. Матеріально-технічні стандарти визначають єдині вимоги до озброєння і військової техніки союзників, управління життєвим циклом, а також кодифікації предметів забезпечення.

Depo.ua вирішив пригадати – у яких саме напрямках Україна має просунутись вперед, щоб наблизитись до стандартів НАТО. Їх ще у квітні 2014 року озвучив директор Міжнародного військового штабу НАТО, генерал-лейтенант Ян Брукс, коли відвідував Київ з офіційним візитом:

1. Забезпечення демократичного цивільного контролю за збройними силами.

2. Реструктуризація всіх структур Збройних сил України відповідно до тих структур і схем, які звикли використовувати в НАТО. Насамперед, оперативна сумісність, зокрема, на рівні окремих підрозділів та особистостей. 

3. Підготовка конкретних підрозділів ЗСУ, а не абстрактна "підготовка армії".

Розглянемо кожен з них.

1. Забезпечення демократичного цивільного контролю за збройними силами

На жаль, тут у нас не все гладко. Зокрема, ухвалений 5 квітня 2018 року закону "Про національну безпеку України", попри свою важливість, далеко не повністю відповідає стандартам НАТО. 

На думку експертів ЄС і НАТО, законопроект не передбачає парламентського контролю за діяльністю Служби безпеки України, що є однією з фундаментальних вимог у рамках наближення до НАТО.

Також західним партнерам України не подобається положення про Ставку Верховного Головнокомандувача, яке не відповідає стандартам і принципам НАТО та може мати суттєвий негативний вплив на принцип цивільного контролю.

Окремо наголошується, що в законі бракує прозорості в оборонній сфері. У трактуванні НАТО, прозорість має стосуватись перш за все фінансової інформації і використання фінансових ресурсів.

Окремий момент, який вартий уваги – законодавче закріплення цивільного статусу міністра оборони України починаючи з 1 січня 2019 року. Зроблено це на вимогу НАТО з метою посилення цивільного контролю над Збройними силами через міністра оборони та Міністерство оборони.

Хоча, на практиці, де-факто цивільним міністром оборони за цей час був лише Андрій Загороднюк (2019-2020 роки), тоді як його попередник Степан Полторак (2019 рік) і наступник Андрій Таран (2020-…) є кадровими військовими у відставці, тому цивільними можуть вважатися лише формально. Щоправда, негативних сигналів з НАТО щодо цієї формальності поки ще не надходило.

2. Реструктуризація всіх структур ЗСУ відповідно до структур і схем НАТО і оперативна сумісність

Для України це означає, перш за все, розмежування повноважень між органами військового управління, які здійснюють генерування (розвиток, підготовку, комплектування, забезпечення ЗСУ) та застосування військ. І в цьому напрямку ми просунулись найбільше.

Зокрема, завдання, пов'язані з генеруванням, мають бути покладені на Генеральний штаб, а застосування ЗСУ стати функцією командування Об'єднаних сил спільно з органами військового управління оперативного рівня, а саме: оперативних та повітряних командувань, командування морської піхоти та десантно-штурмових військ, а також морського командування.

У 2016 році Україна взяла на себе зобов'язання до 2020 року забезпечити повну сумісність своїх збройних сил із силами країн-членів НАТО і досягла значних успіхів.

Ще у 2018 році державний секретар Міноборони, генерал-полковник Олександр Дублян заявляв, що на той момент понад 60% структур Генерального штабу Збройних сил України приведено до структури штабів НАТО.

"Для підготовки у збройних силах використовується 668 стандартів НАТО та 975 вітчизняних стандартів. За стандартами НАТО підготовлено 10 батальйонів та 25 рот, понад 1400 національних інструкторів", – додав тоді Дублян.

А вже у вересні 2019 року перший заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Колесник в одному з інтерв'ю розповів про найближчі плани реформування української армії. Зокрема, за його словами, до кінця 2019 року мало завершитись реформування командувань, а до кінця 2020 року – розмежування посади начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ.

Власне, це відбулося за графіком – 27 березня 2020 року чинний на той момент начальник Генштабу Руслан Хомчак став головнокомандувачем Збройних сил України, а Генеральний штаб очолив генерал-лейтенант Сергій Корнійчук.

По суті, це стало фінальним штрихом реструктуризації оборонних структур України відповідно до стандартів НАТО. Залишились лише дрібні моменти, які також в процесі реалізації.

Зокрема, у відповідність до стандартів НАТО було приведено військові звання в ЗСУ. Відповідний закон Верховна Рада України ухвалила 4 червня 2020 року.

Читайте також: Нові військові звання: Хто кому тепер підпорядковується в ЗСУ.

Ще раніше, 17 жовтня 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби, більш відомий, як "реформа сержантів".

По суті, цей закон є завершальною ланкою законодавчого врегулювання реформи сержантського корпусу, який до кінця 2020 року має бути приведений до стандартів НАТО по факту.

Одночасно з розмежуванням посад начальника Генерального штабу та Головнокомандувача ЗСУ відбувся перехід Генштабу, штабів видів та штабів оперативного рівня ЗСУ на J-структуру. Хочеться вірити, що це було зроблено не суто формально, а й буде виконуватись по факту.

Все це має дати можливість покращити систему управління, адже буде чітко регламентовано: хто відповідає за підготовку, а хто за застосування Збройних сил. Тобто, має стати так, як у країнах-членах НАТО.

Однак, найбільша проблема – це сумісність на людському рівні. Її досягнення може зайняти десятки років. Хоча й тут зроблені кроки у вірному напрямку. Мова про запроваджену схему підготовки офіцерського складу в новій системі професійної військової освіти, яка буде передбачати обов'язкове тестування вступників для визначення рівня володіння англійською мовою. А у перспективі передбачене викладання на курсах професійної військової освіти виключно англійською мовою.

3. Підготовка конкретних підрозділів ЗСУ

Якщо юридична частина євроатлантичної інтеграції залежить виключно від політичної волі можновладців, безпосередньо військова інтеграція потребує матеріально-технічного переоснащення всіх родів військ.

Однак, за активної матеріальної та фінансової допомоги західних партнерів, Україна може й тут надолужити згаяне у попередні десятиліття. До того ж успішний досвід наших західних сусідів поляків та колишніх "співмешканців по гуртожитку" СРСР литовців красномовно свідчить, що нічого нереального тут немає.

Та й певні успіхи на цьому шляху вже є. Хай навіть локальні. Зокрема, у червні 2019 року 140-й центр Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України пройшов сертифікацію як підрозділ SOF і тепер має право залучатися в Сили швидкого реагування НАТО.

Також можна згадати, що в рамках інтеграції до НАТО і в умовах війни з Росією Україна будує на Донбасі військові бази за стандартами Північноатлантичного альянсу.

Звісно, роботи в України на шляху до НАТО чимало. Та прогрес від весни 2014-го до тепер – вже невеличка перемога. І той факт, що з нами співпрацюють провідні у військовому плані країни світу, вселяє оптимізм.

А в НАТО не раз опосередковано підтверджували, що Україна потрібна Північноатлантичному альянсу. Адже, по-перше, Україна є своєрідним щитом цивілізованої Європи зі Сходом, а по-друге, Україна для НАТО є таким собі полігоном для відпрацювання нових тактичних, військових, радіотехнічних ідей та рішень.

Хочеться вірити, що й з боку України нинішня влада не менше попередньої розуміє, що без переходу на стандарти НАТО в цивілізованому світі Україні робити нічого.

Читайте також: Стандарти НАТО чи рекрутчина: Як Зеленський хоче реформувати військову службу.