Щеплення MH17: Що отримають українці за збитий Росією "Боїнг"

Єдине питання, що залишилось відкритим – чи матиме це офіційне розслідування наслідки бодай трохи істотніші, ніж були в журналістського "пріквелу".

"Боїнг-777" на рейсі MH17 був збитий над Донбасом 17 липня 2014 року з зенітно-ракетного комплексу "Бук", що належав на той момент курській 53-й бригаді ППО російських збройних сил. Таким став оприлюднений сьогодні висновок слідчої групи, в яку входять представники п'яти причетних до події країн.

Глава центрального департаменту кримінальних розслідувань національної поліції Нідерландів Вілберт Пауліссен заявив, що установку "Бук", з якої було збито літак, вдалося визначити, завдяки низці унікальних особливостей. Вони були встановлені на основі фото - та відеоматеріалів, отриманих в тому числі з соцмереж.

"Ці характеристики фактично служать свого роду відбитками пальців ракетної установки", - пояснив він.

За даними слідства, усі машини в конвої, що супроводжував ракетну систему, належали російським збройним силам.

За великим рахунком, слідчі практично слово в слово повторили інформацію, яку ще в лютому 2016 року оприлюднила неформальна слідча група Bellingcat.

На прес-конференції слідчі також повідомили, що список з приблизно 100 підозрюваних, який був у слідства, зараз скоротився до "кількох десятків". І хоча представник слідчої групи відмовився назвати імена можливих підозрюваних, посилаючись на інтереси слідства, ніхто особливо не сумнівається в тому, що слідство навряд чи додасть щось радикально нове до інформації Bellingcat, яка вже давно оприлюднила імена командирів батарей та екіпажів – а також розлогу інформацію про полковника Сергія Мучкаєва, командувача 53-ї бригади російських військ ППО.

Ще під час прес-конференції слідчі звернулися до свідків - службовцям бригади, їх родичам і друзям - з проханням надати інформацію, яка допоможе розслідуванню. Хоча у добру волю невідомих росіян у цій справі чомусь не надто віриться.

Отже, винний у трагедії військовий підрозділ встановлено. Уточнення і публікація імен та прізвищ конкретних виконавців злочину – справа, вочевидь, найближчого майбутнього. І в цьому місці виникає закономірне питання – а що далі?

Ні, звичайно, ми віримо президенту, який запевнив, що "Україна зробить усе можливе, аби дії Росії як держави, що підтримує тероризм, отримали належну оцінку у Міжнародному Суді ООН". І не менше віримо обіцянці нашого МЗС, що Україна 12 червня подасть в Міжнародний суд ООН меморандум щодо порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Але якось ніяк не вдається забути, що відповідальною за примусове виконання рішень Міжнародного суду є Рада безпеки ООН. І справа, як водиться, закінчиться вето.

Загалом, історія знає не так багато випадків, аналогічних трагедії малазійського "Боїнга". Чимось схожим був теракт у Локербі, коли два агенти спецслужб Лівії підірвали цивільний Боїнг-747 авіакомпанії PanAm. Від вибуху у загальній кількості загинуло 270 людей. Але тоді, після довгих суперечок і взаємних звинувачень, режим Каддафі видав-таки своїх спецслужбістів на суд до Британії.

З Росією цього, звичайно, не трапиться. Бо якщо Путін видасть кількох винуватців кровопролиття на Донбасі в руки міжнародного правосуддя – то хто і як переконає решту його головорізів у тому регіоні, що і з ними рано чи пізно не трапиться подібна прикрість? Після такого прецеденту обвал військових структур "Л-ДНР" – справа тижнів.

Є ще, звичайно, і Європейський суд з прав людини, куди родини загиблих при атаці на "Боїнг" могли би звернутись. Але якщо Росія з якогось дива визнає їх претензії, то за ними негайно підтягнуться всі, хто постраждав від "ихтамнетов" на Донбасі. Що, можливо, слід зробити і безвідносно до результатів справи щодо "Боїнга". Але в такому випадку вихід Росії з Ради Європи, і з юрисдикції ЄСПЛ видається питанням вельми короткого часу.

То чи добереться правосуддя до військових злочинців? Питання, на яке дати чітку відповідь наразі неможливо.

Але в тому, що слідство і суд над вбивцями є конче необхідними, сумніватись не доводиться. По-перше – заради родин загиблих, які повинні знати правду. І не з журналістських розслідувань, а із судового вироку. Але не менше ця правда про останній політ малазійського "Боїнга" потрібна і нам самим.

Хоча б для того, щоб через десяток-другий років, коли конфлікт на Донбасі і справді стане "замороженим", якийсь черговий "Опоблок" не розповідав українцям про те, що у війні були "винні всі".

Свого часу Нюрнберзький трибунал не тільки покарав винних. Він став ще й щепленням від нацизму, яке підтримує імунітет до цієї хвороби у німецькій нації дотепер. І якщо суду у справі малазійського "Боїнга" і не вдасться відправити на шибеницю конкретних "ихтмнетов", які запускали ракету – він повинен назавжди закрити питання про "руській мір" як в Україні, так і в Європі.