Трамп виграв праймеріз демократів в Айові: Чому це є уроком для наших прихильників "держави у смартфоні"

Учора в штаті Айова пройшли перші кокуси - вибори претендентів на пост президента США від Демократичної партії. Ці праймеріз є фактичним початком президентських перегонів у США.

З одного боку, Айова – невеличкий (менше трьох мільйонів мешканців) сільскогосподарський штат. З неофіційною назвою Штат Високої Кукурудзи – і іміджем, скажемо м'яко, дуже глибокої глибинки. З іншого боку, чотири останні загальнонаціональні кандидати від демократів були саме з числа переможців кокусу в Айові. Вочевидь, ефект "лідерства на старті" тут дається взнаки. І от в цьому маленькому, але критично важливому штаті виборча машина Демпартії заглухла на самому старті.

Станом на обід вівторка офіційних результатів голосування (які зазвичай є за годину-другу після завершення процесу) все ще немає. Від слова зовсім. Хитра компютерна програма, яка в режимі реального часу мала відстежувати результати, спочатку зазбоїла, а потім і зовсім прилягла. Перерахунок триває в ручному режимі, а відповідальні посадовці озвучують плутані виправдання, переконуючи всіх, що хакерського зламу системи для голосування не було (ніби той факт, що вона померла своєю смертю, повинен всіх сильно втішити).

За умов браку офіційних результатів штаби кандидатів зайнялися самодіяльністю – зокрема, сенатор Берні Сандерс оголосив себе переможцем виборів, посилаючись на "внутрішні розрахунки" свого штабу – і на той факт, що за результатами підрахунку 40 відсотків голосів він набирав 28% порівняно з 25% у найближчого конкурента, Піта Буттеджаджа. За тими ж даними третє місце зайняла сенаторка Елізабет Уоррен з 18%, в той час як колишній віце-президент США Джо Байден, якому опитування пророкували друге місце після Сандерса, став лише четвертим з 15% голосів.

У цьому місці, звичайно, можна зробити глибокодумний висновок про те, що політика Трампа радикалізувала американське суспільство і стимулювала підтримку маргінальних політиків на кшталт "напівсоціаліста" Сандерса. І подумати про те, якими будуть наслідки для України, якщо до влади прийде цей ще колоритніший за Трампа типаж. Але робити глибокодумні висновки на основі підрахунку менше ніж половини голосів і з відривом між суперниками у 2-3 відсотки напевно, передчасно.

Навряд чи когось здивує, що в цій ситуації республіканці не приховують свого задоволення, кепкують із конкурентів. "Демократи не можуть провести власних виборів – як вони зможуть керувати країною?" – долинає багатоголосий регіт республіканців із соцмереж, очолюваний як функціонерами партії, так і родиною чинного президента США. Заперечити їм в цій ситуації складно.

Хоча, звичайно, можливо – досить згадати, наприклад, той факт, що у 2012 році в Айові республіканці оголосили переможцем Міта Ромні, а через яких 10 днів концепція змінилася – після перерахунку переможцем був визнаний Рік Санторум.

Звичайно, голосування в Айові – лиш початок процесу. 11 лютого відбудуться праймеріз в Нью-Гемпширі, далі на черзі – Невада і Південна Кароліна, а у так званий "супервівторок", 3 березня, голосування пройде відразу в 15 штатах. І, скоріше за все, до того моменту демократи зуміють чи то полагодити зловорожу комп'ютерну програму, чи то її позбутися. Але історія з Айовою продемонструвала, що технічні інновації – можливо, й добра штука. Але тільки в тому випадку, коли вони якнайретельнішим чином перевірені перед якимось критично важливим використанням.

Що, насправді, може бути добрим уроком і для українських прихильників "держави у смартфоні". Які мріють перевести в електронний режим чимало критично важливих адміністративних процесів у державі, маючи як матеріальну базу, так і досвід у електронному врядуванні помітно менший, ніж Демократична партія США.