Вивернути кишені: Як США перетворять Путіна на африканського диктатора

Впродовж вчорашнього дня представники законодавчої влади як США, так і країн ЄС, активно займалися оцінкою зовнішньополітичної позиції путінської Росії. "Нас не чують - але нас потрібно почути" - заявляв колись російський президент. З якоїсь точки зору, його мрія здійснилася. Зокрема, Палата представників Конгресу США прийняла одразу чотири документи, спрямовані проти теперішньої політики Кремля.

Найцікавішим, напевно, став законопроект "Про транспарентність стосовно Володимира Путіна", який зобов'язує Національну розвідку США розкрити доходи президента Росії. Відкрита доповідь про особисті статки й бізнесові активи Путіна повинна бути підготованою впродовж 180 днів після прийняття документа. Акцент в розслідуванні повинен бути зроблений на пошуку підставних та посередницьких структур, які російський президент активно використовує для приховування цієї інформації.

Ще один документ, що складається із двох неповних сторінок, стосується заборони визнання суверенітету Росії над Кримом його повітряним простором та територіальними водами. Будь-коли.

А ще члени палати виступили за притягнення до відповідальності винних у вбивстві російського лідера опозиції Бориса Нємцова. Прийнятий документ зобов'язує держсекретаря США Майка Помпео і міністра фінансів Стівена Мнучіна застосувати санкції в рамках "Глобального закону Магнітського" стосовно осіб, які будуть визначені причетними до вбивства. При тому американські законодавці недвозначно поклали відповідальність за смерть Бориса Нємцова на режим президента Путіна.

Ще один законопроект, Kremlin Act, який подав демократ Раджа Крішнамурті, вимагає від Національної розвідки США впродовж 90 днів підготувати три доповіді, в яких буде міститися оцінка намірів політичного керівництва Росії. Документи повинні оцінити не тільки можливі загрози з боку Росії для США і союзників по НАТО, але й вивчити, яким чином Москва може створювати приводи для розбіжностей між Штатами їх союзниками.

Різко антиросійською — хоч і помітно менш раціональною — була і вчорашня резолюція Європейського парламенту. В якій було сказано, що ЄС повинен бути готовим до подальших санкцій проти Росії, натомість Росія повинна відновити територіальну цілісність України. Європарламентарі також наполягають на тому, що ЄС повинен переглянути чинну Угоду про партнерство і співробітництво, і обмежити співпрацю з Росією виключно боротьбою з тероризмом і запобіганням зміні клімату.

Яким буде практичний результат вчорашніх рішень? Адже формально не було введено нових масштабних економічних санкцій, не йшлося про військове стримування Росії, і все виглядає на перший погляд радше декларативно?

Втім, все не так просто. Бо санкції США виконають дві специфічні функції.

Перша із них — це руйнування іміджу “сильного лідера Путіна”, який “підняв Росію з колін” - і тепер кидає виклик Сполученим Штатам Америки своїми гіперзвуковими ракетами. Замість іміджу, створеного кремлівськими політтехнологами, світ повинен побачити тривіального злодюжку, який впродовж років вперто крав гроші з російського бюджету — і виводив їх на Захід. Навряд чи результати розслідування якось вплинуть на громадську думку в самій Росії, де всі і так мають уявлення про власне владу, але в США нові штрихи до портрету Володимира Володимировича помітно ускладнять роботу “безкорисливим друзям” Кремля.

А другий момент полягає в тому, що рішення Конгресу має на меті продемонструвати російській еліті, що "путінський світ" - із жорсткою антизахідною риторикою з одного боку, і грошима російських посадовців у західних банках, а також дітьми тих самих посадовців, що навчаються в західних університетах, закінчився. Оскільки якщо відстежать, оприлюднять, і, не виключено, в певний момент арештують кошти Володимира Путіна - то проробити це з грошима будь-кого із його посіпак не складе особливої проблеми. Гроші доведеться або повертати до Росії, або переховувати поза межами колективного Заходу. Що, в свою чергу, стане черговим фактором протидії російській “м'якій геополітичній силі”, яка впродовж багатьох років безпроблемно заохочувала західних посадовців “не помічати” російської агресії в різних кутках світу.