Триматися Савченкою. Урок як перемогти Путіна

Дух сильний — але плоть слабка, і надто довго продовжувати гру в хованки з голодною смертю неможливо з чисто фізіологічних причин.

Литва склала свій "список Савченко" і заборонила в'їзд до країни 46 путінським лизоблюдам. Велика Британія закликала Росію допустити іноземних лікарів до Надії. Росія подала до нашого Мінюсту запит на передачу шести громадян Росії, які перебувають під арештом в Україні, що, на думку адвокатів Савченко, свідчить про "продовження конструктивного переговорного процесу з приводу можливого звільнення". Хоча сама собою закрадається підозра в тому, що "конструктивний процес" - це не більш ніж приємний евфемізм. Під яким ховається якщо й не безсилля — то неготовність дати будь-яку конкретну відповідь на будь-яке запитання щодо майбутнього незаконно ув'язненої льотчиці, результатів судилища, достойного Кафки чи Іонеску.

Хоча все це, звичайно, брижі на воді. Адекватний світ демонструє власну адекватність, адвокати Савченко демонструють, що вони намагаються щось зробити. Але реально доля Надії зараз в руках однієї людини. Всі решта причетні до подій — включно навіть з російськими вертухаями зі служби виконання покарань, котрі хочуть "сплавити" Савченко в лікарню від гріха подалі — давним-давно готові закінчити цю історію. Не готовий лише Володимир Володимирович.

Навіть попри чітке розуміння того, що утримання Савченко приносить більше політичної шкоди, ніж дивідендів. Не кажучи про те, що в разі, якщо Савченко помре в Росії, це буде для Путіна точка неповернення. Одна з багатьох, звичайно, бо пройдено вже чимало — Крим, Донбас, Боїнг, Сирію. Але ті точки Путін проходив тоді, коли, схоже, вірив у власну якщо й не всесильність — то здатність за будь-яких умов "розвести західних лохів". У п'яному ражі безкарності. А до "межі Савченко" Путін підходить вже ляканим. Його вже визнали вбивцею — досить згадати вирок лондонського суду у справі Литвиненка, але в разі трагічного кінця історії з Надією він стане радше людожером, ніж простим душогубом.

Навіщо Путіну Савченко на цій стадії гри? Щоб виторгувати якийсь геополітичний бонус? Але він навіть не озвучує реалістичних пропозицій чи вимог. Для демонстрації власної можливості вирішувати чужу долю? Як то роблять донецькі "сєпари", закривши в підвалі співробітника ООН? Але всі, хто мав нещастя народитись в країні, якою керує Путін, і так вже в курсі його можливостей. А ті, хто народився поза межами, і без того намагаються триматись подалі.

Можливо, Путін хоче продемонструвати підданим свою "небачену твердість" і готовність "не піддаватися на шантаж" всього цивілізованого світу? Чи просто з інфантильною і нелюдською жорстокістю зламати те, що не хоче ламатись? Хоча гіпотеза про те, що йдеться про повну атрофію людських почуттів внаслідок якогось специфічного психічного розладу теж має право на існування.

Можливо, звичайно, що Путін готує якийсь "царський жест", приміром, на завтрашню "пряму лінію з народом". Готуючись подарувати "хохлам" "їхню Савченко" як раніше дарував росіянам обіцянки про щасливе майбутнє, вставання з колін і інші фізкультдуховні вправи. Продемонструвавши в подібний спосіб свою "добру волю" і готовність до згортання конфлікту — на своїх, звичайно, умовах. Добре, якщо так, звичайно.

От тільки що б не зробив зараз російський президент, переможного виходу з цієї ситуації в нього вже немає і не буде. Історія з Надією яскраво і привселюдно продемонструвала можливість "виграти у Путіна". Яка, насправді, є в кожного як українця, так і росіянина. Треба просто не брехати, не боятись, і не давати себе обманути. Як то робила, і продовжує робити, Надія Савченко.

І якщо одна людина має, на жаль, реальні шанси поплатитись за свою перемогу життям, то навіть тисячі людей за такою стратегією можуть змести з лиця землі будь-який режим. Було б лишень бажання.