Війна за Дагестан: Як Кадиров розпалює конфлікт на Кавказі

Справа в тому, що Рамзан Кадиров вирішив "по-братськи" провести лінію кордону тепер уже з Дагестаном.

Для чого в Чечні було створено комісію на чолі з головою чеченського парламенту Магомедом Даудовим. Яка енергійно взялася до справи, проводячи чисельні зустрічі з дагестанськими посадовцями. Спільне у цих зустрічей було одне - жодна жива душа в Дагестані не знала, які рішення там приймаються. А потім в кінці минулого року на сайті чеченського парламенту раптом сплила карта, обриси кордону на якій помітно відрізнялись від реальних, незатверджених ліній розмежування.

При тому про якісь кардинальні зміни не йшлося - Махачкала залишалась дагестанською. "Прихватизувати" чеченці хотіли цікаве для туристів озеро, трохи лісів, якісь пасовиська. Масштаб "загарбань" наразі нагадує апетити дрібного середньовічного барона, що жадібно поглядає на сусідські наділи. Втім, не виключено, що апетит може прийти під час їди.

Коли в Дагестані побачили чеченську карту - піднялась хвиля обурення, і документ з сайту чеченського парламенту зник.

Але наміри, судячи з усього, нікуди не поділися. Просто реалізувати їх Кадиров почав у більш звичній для себе площині.

Зокрема, на початку лютого на території Чечні був затриманий глава відділу дагестанського бюро з технічної інвентаризації та кадастрової оцінки Хизрі Хизрієв.

Машину поважного чиновника зупинили кадировські силовики, обшукали її - і, о диво! - знайшли в ній пакетик з марихуаною. Після чого одного з ключових у питаннях розмежування землі чиновників повезли "на розмову" в місцевий поліцейський відділок.

За кілька днів під обурені вигуки адміністрації Дагестану Хизрієва звільнили, посадовець назвав все, що відбулося, "незначним інцидентом". Але сумніви щодо майбутнього кордону з Чечнею у Дагестані вся ця історія тільки простимулювала. Особливо на тлі частих зустрічей між посадовцями Чечні та Дагестану, про суть яких пересічних громадян ніхто і далі не інформував.

А ще через декілька днів стало відомо, що чеченська сторона запропонувала дагестанській "обмінятися рівноцінними ділянками територій площею 73 гектара".

У відповідь на що 7 лютого в дагестанських прикордонних селищах провели збори, де заявили, що Чечня збирається забрати літні пасовища, якими користувалися покоління місцевих чабанів, і селяни не мають наміру "поступатися землями предків".

Паралельно було створено дагестанську громадська комісію для погодженням кордону з Чечнею. До неї увійшли не чиновники, яким дагестанці, здається, не надто довіряють, а громадські діячі, історики, картографи та журналісти, які пообіцяли землякам зробити все можливе, щоб Чечня не загарбала ані крихти дагестанської землі.

Після чого очільник Дагестану Володимиру Васильєв був вимушений публічно визнати факт переговорів з чеченською стороною - і пообіцяти народу, що "інгушського сценарію" не буде. Втім, оскільки про жодні подробиці переговорного процесу він знову нічого не сказав, йому не надто повірили.

Чи може ця ситуація призвести до повномасштабного етнічного конфлікту на Кавказі? Відповідь швидше негативна. Хоча й виключити сценарій, за якого дагестанські пастухи повернуться на свої пасовища, де зіткнуться з кадировцями, які захочуть "провчити сусідів", після чого спіраль насильства піде вгору, теж не можна.

Але в тому, що дагестанці запам'ятають цю історію чеченцям, сумніватись не доводиться. Як Дагестан, так і Чечня є одними з найбільш дотаційних регіонів Росії. А "дотаційний пиріг", у зв'язку з відомими подіями неухильно зменшується, що так само неухильно веде до радикалізації мешканців Кавказу. І ймовірність того, що історія з "пересунутим кордоном" рано чи пізно спливе в більш масштабному конфлікті, є вельми високою.