"Стурбованість" чи економічний нокдаун: Як ЄС відповість Лукашенку на повітряне піратство

Вчорашній інцидент з літаком компанії Ryanair, який було примусово посаджено в Мінську, де було заарештовано засновника телеграм-каналу NEXTA Романа Протасевича та його подругу, цілком сподівано викликав бурю дипломатичного обурення на Заході.

Напевно, найбільш оперативно відреагував президент Литви Гітанас Науседа, країна якого дала прихисток багатьом білоруським опозиціонерам – включно із затриманим Протасевичем. Він заявив про "огидні дії білорусього режиму" і наголосив на необхідності негайно звільнити Протасевича. Закликавши НАТО і ЄС до рішучої реакції.

Слідом за ним зреагувала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен. "Будь-яке порушення правил міжнародного повітряного транспорту тягне за собою наслідки. Неприпустимо примушувати літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, сідати в Мінську", - написала вона в Twitter.

Розслідувати інцидент одноголосно закликали в МЗС Австрії, а також у офісі генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга. Після чого про "кричуще втручання в цивільне авіасполучення в Європі" з боку Білорусі, а також про свою "глибоку стурбованість" висловився очільник німецького зовнішньополітичного відомства Гайко Маас. З різкою критикою дій Лукашенка – але без особливої конкретики стосовно планів реакції на неї – виступили дипломатичні відомства США та Греції.

Наступні зразки дипломатичної реакції західних посадовців були вже трохи більш предметними. Зокрема, французький колега Мааса, Жан-Ів Ле Дріан, звинуватив білоруську владу в угоні літака, заявивши, що має бути "тверда і єдина" реакція Європи. А міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц заявив, що через інцидент з літаком доведеться ввести персональні санкції проти білоруського президента.

Втім, персональними санкціями цього разу справа, ймовірно, не обійдеться. Оскільки паралельно з дипломатичними заявами сусіди Білорусі переходять і до більш активних дій. Зокрема, польський прем'єр Матеуш Моравецкій повідомив, що звернувся до керівництва ЄС з вимогою обговорити історію з літаком на саміті ЄС, який сьогодні розпочинає свою роботу, і сформулювати оту саму "єдину реакцію" ЄС, про яку говорив Ле Дріан. Його рішуче підтримав Саймон Ковні, міністр закордонних справ Ірландії, де базується Ryanair, заявивши, що "бездіяльність або нерішучість ЄС будуть сприйняті Білоруссю як слабкість".

Литовська генпрокуратура повідомила про початок досудового розслідування за фактом захоплення літака в терористичних цілях і поводження з людьми, забороненого міжнародним правом.

Лукашенко ж натомість розгортає власний сценарій, намагаючись створити картинку, начебто загроза вибуху і справді існувала, а діяла його влада в межах правового поля. Зокрема, про нібито легітимність дій режиму заявив прес-секретар МЗС Білорусі Анатолій Глаз. Директор Департаменту з авіації міністерства транспорту і комунікацій країни Артем Сікорський на брифінгу розповів про отриманий лист начебто від ХАМАСу. У повідомленні, за словами Сікорського йшлося про те, що бойовики вирішили закласти вибухівку, аби застерегти ЄС від підтримки Ізраїлю, а рейс Ryanair обрали, бо там були учасники Delfi Economic Forum. 

Попри те, що подібні спроби видати захоплення Протасевича за побічний результат збігу обставин лише посилюють градус роздратування європейських політиків, цьому роздратуванню все одно залишається мало простору для виходу. Персональні санкції проти білоруських посадовців і самого Лукашенка видаються надто незначним кроком. Натомість економічні важелі впливу на Білорусь не такі вже й великі. Оскільки загальний товарообіг між Білоруссю та ЄС зараз становить не надто вражаючі 7-8 мільярдів доларів на рік. Які, в більш чи менш травматичний для Білорусі спосіб, можуть бути "переорієнтовані" на торговельну співпрацю з Росією та Китаєм.

Немалим, до речі, є товарообіг Білорусі з Україною – ми займаємо близько 8% зовнішньоторговельного балансу Мінська. Але якщо врахувати, що йдеться про продукцію нафтопереробки, яка, за умов протистояння з Росією, є критично важливою для української економіки, то на активну участь України в економічній блокаді ніхто, схоже, і не розраховує.

Тому єдиною по-справжньому пропорційною відповіддю за наявної ситуації видається заборона для білоруської державної компанії БєлАвіа користуватися аеропортами країн ЄС, та закриття білоруського неба для європейських компаній. Яке вже де-факто і відбувається – після того, як airBaltic та WizzAir почали прокладати маршрути в обхід Білорусі. Так, втративши свободу на землі, громадяни Білорусі можуть позбутися і свободи у небі. Окрім польотів у північно-східному напрямку, звичайно.