Шляхом Кім Ір Сена: Як Кремль може протидіяти “санкційному молоту”

Якби кожне повідомлення про нові обмеження та санкції, які сипляться на Росію впродовж останніх шести діб, перетворювалось на протиповітряну ракету, то в Путіна вже не було б авіації. Втім, за наявних умов потрібно тішитися тим, що є. І навіть не надто нервувати з приводу повідомлень, наприлад, про те, що контрольований Кремлем банк "ВТБ", ймовірно, почав уникати санкцій Заходу, змінивши власників своєї кіпрської дочірньої структури вже у перший день повномасштабного російського вторгнення до України.

Санкційний удар по Росії вже розтрушує її економіку, але дійсно нищівні результати принесе, скоріше за все, тільки у середньостроковій перспективі. Колони російської бронетехніки він на півдорозі не зупинить. Втім, Путін все одно змушений реагувати на західні санкції. Оскільки в разі поразки України, на яку він продовжує сподіватися, санкції Заходу залишаться з Росією надовго.

Власне, набір можливих реакцій у Росії від початку військового вторгнення був дуже невеликий. Можна якийсь час гратися в кішки-мишки з американським урядом, користуючись різними схемами для виходу з-під санкцій. Але рано чи пізно FATF та інші подібні структури перекриють всі можливі схеми ухиляння від рестрикцій. І тоді Путіну доведеться вибирати лише між двома варіантами розвитку подій. Це якщо не включати в цей списк негайної капітуляції та виведення російських військ з України.

Перший із них — це формування своєрідної "осі зла" шляхом зміцнення дипломатичних, економічних та політичних звязків з усіма "природніми ворогами Заходу", зокрема Іраном, Китаєм, Північною Кореєю, Венесуелою та багатьма іншими більш чи менш людожерськими політичними режимами. Можливо, в Кремлі розглядали в якийсь момент такий варіант. Але на перешкоді став той факт, що справді потужний потенційний союзник Росії, Китай, має своє бачення оптимальної геополітичної стратегії. Яке полягає в очікуванні на взаємне ослаблення Росії та Заходу, а не на пдітримку Кремля. Натомість другий шлях — це переведення функціонування російської економіки в режим "обложеної фортеці", остаточне знищення будь-яких громадянських прав і свобод, розрив не тільки політичних, але й економічних звязків із Заходом.

Зараз Путін заборонив російським резидентам здійснювати перекази валюти за кордон. Логістичний гігант Maersk, ця "робоча конячка" сучасної торгівлі, йде з Росії, яка закрила своє небо для 36 держав. Російські підприємства вже зобовʼязані 80% валютної виручки продавати казні. З полиць магазинів зникають компютери, електронні компоненти, західні автогіганти закривають зборочні лінії в Росії, нафтовидобувні компанії стрімко виходять з російського ринку. Будівництво "залізної завіси" довкола Росії йде неймовірними темпами, оскільки це, здається, єдина сфера, де Кремль та Захід працюють фактично в унісон.

І штука не тільки в логістиці, нафтовидобутку чи економіці загалом. Російський інформаційний простір в останні дні виглядає, як випалена пустеля. Ту частину російських сайтів, які точно виконували вказівки Роскомнагляду, відправили на спокій, принаймні тимчасовий, українські та західні кіберактивісти. Іншу частину сайтів, які дозволли собі в ці дні використовувати слова "війна", "вторгнення" і тому подібне, закрив Роскомнагляд. Хто "поклав" видання на кшталт "Коммерсанта", сказати наразі складно — це збирались зробити як наші кіберактивісти, так і Роскомнагляд. Позиція російських "обачних опозицоінерів" виявилась програшною — вони "зрадники" для своїх і "рашисти" для решти світу.

В такий спосіб, курс російської протидії економічним санкціям видається очевидним. Він полягає в самоізоляції, розриві торговельних стосунків з усіма, окірм кількох авторитарних чи тоталітарних союзників, максимальне обмеження громадянських прав і свобод, скажена пропаганда та агітація, яка повинна компенсувати населенню відсутнгість матеріальних благ, до яких росіяни звикли впродовж "ситих років". Простіше кажучи, Путін опускає довкола своєї сфери впливу нову "залізну завісу". І все питання зараз полягає в тому, по який бік від неї буде Україна. Яка, щоправда, для себе це питання остаточно закрила і відчайдушно бореться за свій вибір.