Історичний скандал: Україна проведе пошукові роботи у Гуті-Пеняцькій після "наїзду" Польщі

У Гуті-Пеняцькій на Львівщині хочуть провести пошукові роботи у місцях поховання поляків, аби з’ясувати докладне число жертв подій з 1944 року

Про це заявив секретар Державної міжвідомчої комісії України у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета, інформує Depo.ua з посиланням на "Радіо Свобода".

"Планується дослідити територію (поховання) методом розкопок", - повідомив він.

За словами секретаря української комісії, метою робіт буде "підтвердження або спростування символічності цього пам’ятника та підрахунок справжньої кількості жертв".

Шеремета також сказав, що, згідно з даними українських істориків, жертв подій у Гуті-Пеняцькій є менше, ніж стверджує польська сторона.

"Я вважаю, що їх набагато менше, ніж те, що написано на пам’ятнику, і менше, ніж стверджує польський Інститут національної пам’яті", - підкреслив він.

Секретар комісії поінформував, що до можливих пошукових робіт у Гуті-Пеняцькій будуть запрошені партнери з Польщі.

"Звісно, що у ролі спостерігачів", - наголосив він.

МЗС Пользі, у свою чергу, розраховує, що українська сторона допустить польських спеціалістів до ведення ексгумаційних робіт.

"У цій ситуації очікуємо, що ексгумації завершаться християнським похованням і виправленням неправдивої інформаційної таблиці та місця вшанування, розташованого поблизу польського місця пам’яті. Але насамперед очікуємо, що українська сторона дасть змогу польським спеціалістам брати участь в ексгумаціях в Гуті-Пеняцькій та всіх місцях, де є останки поляків”, - йдеться у заяві зовнішньополітичного відомства, інформує tvn24.

Нагадаємо, 24 лютого на Львівщині відбулася жалобна урочистість, присвячена пам’яті жертв погрому в Гуті-Пеняцькій, що відбувся 28 лютого 1944 року.

26 лютого посольство Польщі у Києві звернулося із нотою до МЗС України у зв'язку з інформаційною таблицею у Гуті-Пеняцькій.

Довідка: Гута-Пеняцька - село зі значною перевагою польського населення, яке існувало на теренах сучасного Бродівського району Львівської області (у грудні 1920 — вересні 1939 року — в складі Бродівського повіту Тернопільського воєводства).

Під час німецько-радянської війни село стало, зокрема, з весни 1942 року головною базою радянської партизанської групи.

У лютому 1944 року в цьому селі були спалені всі 172 будинки і вбиті мирні мешканців (за різними оцінками від 500 до 800 людей, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти через дверцята, якими випускали з хати дрібну живність (зимою її тримали у хаті).

У польській літературі поширена теза про винищення польського села частиною дивізії "Галичина".

Історики впевнені, що у той час там не діяв жоден із куренів галицької дивізії.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme