Україна — не Куба: Чому у НАТО не злякались "нової карибської кризи", яку пообіцяла Росія

Зокрема, днями заступник глави російського зовнішньополітичного відомства Сергій Рябков заявив, що стосунки США та Росії рухаються в бік радикального загострення, аналогічного тому, що було під час Карибської кризи.

Судячи з усього, він натякав, що тепер роль "острова свободи", через який може початися Третя світова, може зіграти Україна. Принаймні, серед ймовірних причин конфронтації він знову говорив про "червоні лінії", які формулюються "дуже чітко і зрозуміло".

Хоча чіткості і зрозумілості в його заяві було вкрай небагато, досить подивитись на уривок із неї: "Якщо, як кажуть, товариші з того боку не розуміють, і продовжуватиметься все так, як іде, ми цілком можемо, за логікою розвитку подій, раптом прокинутися і побачити себе в чомусь схожому (на ситуацію періоду Карибської кризи — ред.)".

Базуючись на попередніх заявах російських посадовців — в тому числі, й Володимира Путіна — логічним буде припустити, що в своїй заяві Рябков мав на увазі ймовірний вступ України до НАТО, а також розміщення на нашій території озброєнь, які можуть загрожувати Росії.

Яким є практичний сенс цих розпливчастих і сумбурних заяв російського дипломата? Скоріше за все, загроза зростання масштабу війни між Україною та Росією, на думку Кремля, недостатньо лякає як західних лідерів, так і їхніх виборців. Які розуміють, що Україна — далеко, а війна там вже й так іде. Тому не тільки Вашингтон, а навіть і європейські столиці можуть в цій ситуації дозволити собі відносно жорстку антиросійську політику, всі оці обіцянки "пекельних санкцій", "безпрецедентних заходів" і тому подібне.

Натомість загроза нового ядерного протистояння між Росією та НАТО — це річ, яка за належної подачі у ЗМІ може примусити сучасних не надто жорстких західних лідерів вести себе у вигідніший для Кремля спосіб.

Втім, заяву Рябкова стосовно ймовірної "ракетної кризи у Єропі" підхопили не західні ЗМІ, а генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він, у свою чергу, сьогодні зосередився на питанні наступальних озброєнь, про які так турбується Росія, і які, суто теоретично, можуть бути розміщеними на нашій території у випадку вступу до Альянсу.

Зокрема, він нагадав, що "багато років у нас діяла заборона на всі ракети середньої дальності, заборона стосувалась також розміщення ракет середньої дальності в Європі. Це відбувалось відповідно до угоди ДРСМД, погодженої 1987 року. Росія порушила цей договір, розмістивши нові ядерні ракети середньої дальності". Що, на думку Столтенберга, і призвело до печального кінця угоди. "Тому пропозиція Росії щодо мораторію (на розміщення ракет у Європі — ред.) не заслуговує на довіру, адже у нас була заборона і вони її порушили", - додав він. Явно натякаючи на той факт, що Росія прийняла на озброєння не менше 64 ракет 9M729, які здатні нести ядерну зброю, і подолати більше, ніж 500 кілометрів. І які вже розміщені Росією в Європі — зокрема, у Калінінградській області.

При тому Столтенберг особливо наголосив, що НАТО не має наміру зійснювати дзеркальні кроки і розміщувати в Європі ядерні ракети наземного базування.

І у випадку, якщо в Кремлі справді хочуть ядерної розрядки, то слід просто знищити наявний арсенал ракет малої дальності, відновити аналог угоди про обмеження РСМД, і спати спокійно — оскільки НАТО не розміщатиме подібні ракети ані в Україні, ні в Східній Європі, ні де завгодно іще на планеті. Адже відповідне озброєння залишиться тільки у Китаю.

Втім, оскільки реальна мета Росії — не міжнародна розрядка, а спроба налякати Захід, то нічого подібного, звичайно, не трапиться. Російські ракети залишаться на бойовому чергуванні, а російське МЗС іще не раз розповість про "НАТО, що підштовхує світ до нової Карибської кризи".