Будапешт підписав газову угоду з Москвою: Чи зможе Україна скористатися з ситуації

Підписаний учора новий п'ятнадцятирічний контракт між російським "Газпромом" та угорським MVM, на перший погляд, виглядає як результат погіршення стосунків між давніми союзниками. Оскільки в попередній угоді між російським газовим монополістом та російсько-угорським спільним підприємством Panrusgaz , що діяла з 1996-го року, було прописано поставки газу в обсязі 9 млрд кубометрів на рік. В той час як підписаний вчора контракт передбачає тільки 4,5 млрд кубометрів газу щороку.

Втім, це враження оманливе із двох причин. По-перше, Росія все одно зможе, в разі потреби, постачати Угорщині додатковий газ за короткостроковими угодами або через аукціони на електронному торговельному майданчику "Газпром експорту". І за допомогою короткострокових контрактів Кремль зможе більш гнучко і оперативно впливати на політику Будапешта — "винагороджуючи" нижчою ціною за вигідні для Москви рішення, і навпаки.

І, по друге, скорочення обсягу продажу газу Угорщині покликане заблокувати можливий реекспорт газу до України. Оскільки попри складні політичні стосунки Будапешта та Києва, купувати російський газ дешевше і продавати його Україні трохи дорожче угорці ніколи не гребували. Весною 2020-го року було офіційно запущено віртуальний реверс угорського газу для України. Тепер подібні високоприбуткові операції угорських газових кмпаній Росія, скоріше за все, заблокує.

А газ, який дотепер рухався до Угорщини через Берегово, потече через Сербію (орієнтовно, 3.5 мільярди кубів на рік) та через австрійський Баумгартен (решта).

В такий спосіб Україна губить як хороший шмат транзиту, так і можливість купувати газ в Угорщині. Що, звісно, навряд чи втішна новина.

Реагуючи на яку, наше МЗС почало недвозначно натякати Будапешту, що цей крок був не надто дружнім. "Ми маємо країну, Угорщину, яка є членом ЄС і членом НАТО, при цьому має особливі відносини з Росією і завдала удару по українсько-угорських відносинах, виключивши український газопровід зі схеми постачання газу з Росії. Це удар, і ми будемо відповідати на нього відповідно, тому що тут не повинно бути ніякого жалю і ніяких співчуттів", - заявив очільник українського МЗС Кулеба.

Ця протидія рухається у двох напрямках. Перший із яких має стосунок до двосторонніх контактів — тут Київ прийняв рішення перенести засідання міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва. На невизначений термін.

Паралельно із тим Київ також планує звернутися до Європейської комісії щодо "надання оцінки відповідності нової угорсько-російської газової угоди європейському законодавству в галузі енергетики".

Наразі складно прогнозувати, якою буде реакція ЄК на цю історію. Скоріше за все — негативною, але при тому і декларативною. Оскільки, попри очевидну для всіх угодовську політику Будапешта стосовно Москви, вчорашній контракт не був прямим порушенням директив ЄС.

Та й угорська сторона в особі тамтешнього очільника МЗС Сійярто вже заявила, що йдеться виключно про двосторонні стосунки між Угорщиною та Росією, до яких ні Україні, ані Єврокомісії немає діла. Він, до речі, за підсумками переговорів в Санкт-Петербурзі з главою "Газпрому" Алєксєєм Міллером назвав ціну нового контракту "набагато більш вигідною", ніж зафіксовано у попередньому документі.

То чи є сенс робити різкі рухи в ситуації, у якій Україні однозначно не вдасться "відіграти назад" ситуацію з угорсько-російським газовим контрактом?

Відповідь на це питання, вочевидь, позитивна. По-перше, розпочинаючи тиск на Угорщину через європейські механізми, Україна отримує новий козир у своїй колоді при двосторонніх переговорах. Маючи, гіпотетично, шанси обміняти його на більш поступливу позицію Будапешта стосовно співпраці Києва із НАТО. Окрім того, максимальний резонанс довкола цієї історії може підштовхнути і ЄС до формування юридичного поля, в якому питання дипломатичних стосунків із Росією буде бодай частково регламентуватися загальноєвропейським консенсусом — а чому давно наполягали в тій же Єврокомісії.

Тому, втративши частину транзиту та можливість віртуального реверсу, Україні слід зосередитись на тому, щоби отримати можливі геополітичні компенсації екоомічних втрат, завданих рішенням Будапешту.