Путін гадить: Навіщо Кремль підірвав туркменський газогон в Афганістані

Учора, за повідомленням губернатора провінції Кандагар, на півдні Афганістану застрелили п'ятьох фахівців, які проводили огляд місця будівництва газопроводу Туркменістан - Афганістан - Пакистан - Індія (ТАПІ). При тому жодне угрупування поки не взяло на себе відповідальність за подію.

На перший погляд — подія прикра, але ординарна. Якщо зважити на кількість вбивств, нападів та самопідривів смертників у сучасному Афганістані, то черговий прикрий інцидент не видається чимось аж надто несподіваним.

Втім, якщо звернути увагу на об'єкт, проти якого була здійснена диверсія, виникають деякі запитання. ТАПІ - це магістральний газопровід довжиною у 1800 кілометрів з Туркменії до Афганістану, Пакистану та Індії. Його проектна потужність - 33 млрд кубометрів газу на рік.

Він ніколи не значився у списку особливих пріоритетів для ісламістів — хоча б тому, що газ по ньому піде з мусульманського Туркменістану до мусульманського Пакистану. Фінансується проект з Ісламського банку розвитку, та, за чутками, із грантів Саудівської Аравії.

Хоча, звичайно, як і будь-який проект кабульського уряду, ТАПІ цілком може бути ціллю "Талібану" та інших радикальних угруповань, які контролюють помітну частину Афганістану — і становлять реальну загрозу практично на всій іншій території країни.

А от де новий газогін не викликає жодного ентузіазму — це в Кремлі. Оскільки, Туркменістан — четверта на планеті країна за запасами природного газу. Де собівартість його видобутку теж одна з найнижчих на планеті. Країна, яка виявилась затиснутою на карті між інших країн — експортерів газу.

Поки ціна і попит на газ були високими, російський "Газпром" скуповував практично весь туркменський газ, і перепродував його в Європі — часом у шість-сім разів дорожче, ніж купував в Ашхабаду. Потім Ашхабад захотів підняти ціну — і так трапилась перша сварка з "Газпромом". А потім, зі зниженням споживання в Європі, "Газпром" скоротив і закупки. Сидячи на багатющих запасах вуглеводнів, Ашхабад втрапив у глибоку економічну кризу — виключно тому, що попередній керівник країни, Сапармурат Ніязов, твердо вирішив продавати газ на кордоні Туркменістану, нікуди його не доставляючи. Вихід Туркменістану на світові ринки однозначно привів би як до росту видобутку у цій країні (і, як наслідок, просідання ціни на газ) — так і до обмеження співпраці з "Газпромом".

Зважаючи на той факт, що Росія достатньо давно і міцно співпрацює з рухом "Талібан", організація "проблем" конкурентам у сфері газовидобутку, які намагаються знайти нові ринки збуту і просадити ціну — ідея не просто цілком реалістична, а навіть і вірогідна.

Іншим противником ідеї туркменського газогону в Пакистані та Індії однозначно виступає Іран. В першу чергу — через амбіційний план збудувати в цьому регіоні власний газогін. І хоча затримки з реалізацією трубопроводу "Іран-Пакистан-Індія" направду епічні — обговорювати проект почали двадцять років тому, а до практики якось дотепер не дійшло, Тегеран наполягає на тому, що проект буде реалізований, а ТАПІ програє конкурентну боротьбу.При тому іранський міністр нафти Біджан Намдара Занганех натякає, що ТАПІ може бути спробою Саудівської Аравії і Сполучених Штатів зірвати продаж Іраном газу в регіоні.

Звичайно, Афганістан — не Солсбері, і чітко встановити, чиї вуха стирчать за кривавими спробами саботувати будівництво газогону ТАПІ, навряд чи вийде. Але можливість російських чи іранських акцій в "газопровідній війні" не варто виключати жодній зі сторін, що беруть участь в реалізації цього непростого проекту.

Фото: EPA