На порозі надзвичайного стану: Чим відрізняється боротьба з коронавірусом в Україні та в Каліфорнії

З певної зору, Україна і Каліфорнія вельми схожі. Ні-ні, не треба гиготіти. І в нас, і у "золотому штаті" мешкає приблизно по 40 мільйонів осіб. І географічна площа у нас порівнянна. І епідемія коронавіруса як в Каліфорнії, так і в Україні перебуває на початковому етапі. Звичайно, в "золотому штаті"  вже 900 з гаком підтверджених заражень – проти 26 у нас, але тут, цілком ймовірно, справа у доступності експрес-тестів, а не в реальній кількості хворих.

При тому певна схожість спостерігається і в реакції центральної влади на розповсюдження коронавірусу. Впродовж 10 тижнів від початку епідемії президент США Дональд Трамп переконував всіх, що коронавірус – це фактично "вигадка демократів", і взагалі – "нічого страшного".

Зеленський нічого такого, звичайно, не говорив. Але, судячи з кількості масок, експрес-тестів, і глибокої продуманості прийнятих карантинних заходів, він, напевно, щось подібне таки думав.

Втім, є між Україною та Каліфорнією і чимало відмінностей. Наприклад, у кліматі. Чи в різниці у валовому внутрішньому продукті – 112 мільярдів доларів у нас проти 1.6 трильйона у них. Хоча перед лицем коронавіруса наявність чи відсутність Голлівуду та Силіконової долини не така вже й важлива. Ні нашити масок, ні виготовити апарати штучної вентиляції легень, ні швидко збудувати десяток-другий шпиталів ці чудові структури не допоможуть.

Втім, головною відмінністю у реакції на коронавірусну епідемію в Каліфорнії та в Україні стали методи та підходи влади.

Перш за все – у Каліфорнії одразу й чітко заявили, що коронавірусом перехворіє переважна більшість населення штату. На думку губернатора штату Гевіна Ньюсома, 56% мешканців штату – на хвилинку, 25.5 мільйонів осіб – перехворіють на коронавірус впродовж восьми тижнів. І ніякий карантин з тим нічого не вдіє.

По-друге, в Каліфорнії одразу чітко визначили логічний список тих, кого карантин не стосується. Туди ввійшли співробітники медичних служб, поліції, магазинів із продажу їжі, транспорту, структур із доставки та дистрибуції пального, енергетичних компаній. А також аграрії – яким, вірус чи не вірус, а сіяти треба. Оскільки харчова безпека є не менш важливою за біологічну. Це ще середньовічні випадки голоду після епідемій довели.

"Обов’язковий наказ" – саме так називається розпорядження губернатора – дозволяє каліфорнійцям продовжувати відвідувати АЗС, аптеки, продуктові магазини, ринки фермерів, ресторани, де продаж їжі відбувається через зовнішні віконця (за умови не більше однієї людини біля віконця, всі решта – дотримуються дистанції), банки та автоматичні пральні. Люди можуть залишити свої будинки для піклування про хворих родичів чи близьких друзів, або для отримання медичних послуг.

Також можна "гуляти з дітьми на вулиці – забезпечуючи належну соціальну відстань, а також вигулювати собак". Так, питання оплати праці задіяних в державному та приватному секторі будуть вирішені пізніше. І – ні, походи на роботу в компанії, не задіяні в переліку 16 критично важливих федеральних секторів праці, не є виправданням для порушення карантину.

Щоденні походи вчителів до школи – де немає учнів, зате є колективне розпиття кави в холодних приміщеннях, які стали популярними в Україні, у Каліфорнії не передбачені. Регулювання кількості людей в маршрутках – із рейдами поліції, яка складає протоколи на водіїв, поки "більш ніж 10 осіб" і далі сидять в "транспортному засобі", там не практикуються. Напевно, не буде і масової відмови водіїв виходити на маршрути, де на них чекає таке "свято життя".

Найбільш простий спосіб забезпечити карантин – це зробити так, щоби людям не було куди (і для чого) їздити. Після чого "відловити" силами поліції і Нацгвардії той відсоток чи два громадян, які "чхати хотіли на всілякі обмеження".

Натомість Україна пішла іншим шляхом. Не зупинивши більшість некритичних підприємств зі страху перед економічними втратами, не дозволивши сидіти вдома навіть тим бюджетникам, без роботи яких цілком можна обійтися, влада вирішила влаштувати "карантин з мінімальними економічними втратами". Вийшло вкрай погано. І введення надзвичайного стану, за якого поліція і нацгвардія будуть боротися з громадянами, що їдуть на якусь роботу, і з провайдерами транспортних послуг, які їх туди везуть з порушенням всіх можливих норм, додведе ситуацію до повного абсурду. А де абсурд – там і неминуче протистояння. Нерідко – силове.