Шляхом популізму: Хто насправді переміг на виборах у Латвії і чим це загрожує Україні

Вчора латвійський ЦВК озвучив результати суботніх парламентських виборів. Сенсаційними, на перший погляд, вони на стали. Як завше, перемогла проросійська "Злагода", хоча й отримала на три з гаком відсотки менше, ніж на минулих виборах — попри намагання розширити електорат за рахунок включення до списків етнічних латвійців. Та розрив угоди про співпрацю з "Єдиною Росією". Як завше, всі решту партії, що здолали 5-відсотковий бар'єр, заявили, що спробують сформувати коаліцію без переможця Ніла Ушакова і його путінолюбів. Швидше за все, так воно й станеться. Втім, цьогорічні вибори до Латвійського парламенту таки принесли чимало несподіванок. Оскільки друге та третє місця посіли абсолютно нові партії з достатньо специфічними політичними програмами. А от "Партія зелених і селян", яку очолює чинний прем'єр-міністр Маріс Кучінкіс, набрала 10% і прийшла до фінішу тільки шостою.

Натомість другою у виборчих перегонах була створена в 2016 році центристська партія KPV LV, що набрала 14%. Її назва з латиської розшифровується як "Kam pieder valsts?" - "Кому належить держава?".

Створена актором Артусом Кайміньшем політсила декларує в якості своєї мети збільшення населення країни з 1,9 млн чоловік до 2,5 млн. Не надто заглиблюючись в реалістичні способи досягнення цієї мети. Загалом, партія є об'єднанням правих консерваторів з явним популістським ухилом — хоч, мабуть, і трохи м'якшим, ніж наприклад, у польського "Права і справедливості".

Щодо стосунків з російськомовним населенням ця партія займає неоднозначну позицію. Наприклад, іще в червні під час дискусії щодо проблем освіти в країні Артус Кайміньш нагадував, що сам наполовину росіянин. Втім, вже в кінці серпня в інтерв'ю "Латвійському радіо" політик змінив риторику. Він заявив, що для створення коаліції з проросійською "Злагодою" остання мусить визнати приєднання Криму до Росії окупацією, а також підтримати навчання в школах тільки латиською мовою. Вочевидь, проросійська позиція розуміння у виборців не знайшла — і, як всякий популіст, політик зумів легко її змінити.
Третє місце — і 13,6% голосів виборців — взяла Нова консервативна партія. Вона була створена в 2014 році, і політична програма зводиться, по суті, до побажання "щоб всім було добре". Якщо точніше, партія виступає за боротьбу з корупцією і підвищення мінімального розміру оплати праці до € 500. Попри голосну антикорупційну риторику, партію схильні розглядати як популістів помірковано-лівого спектру.

Тепер на всю цю різномасту братію із семи партій-переможиць очікують непрості переговори про формування правлячої коаліції. Складати яку доведеться із п'яти учасників — що само по собі не так щоби просто.

А якщо до того додати факт, що "нові" партії будували свою передвиборчу програму на різкій критиці партій "старих" - а зараз їм доведеться якимось чудом створювати єдиний блок — ситуація виходить іще більш заплутаною. Оцінити хто, як, і коли створить новий уряд, наразі видається практично неможливим.

У такий спосіб, латвійські вибори продемонстрували декілька принципових моментів. Перший із них полягає в тому, що підтримка відверто проросійського проекту в цій країні неухильно знижується — що не може не тішити. З іншого боку, стрімкий наступ популізму, що переможно крокує як у США, так і по Європі, не оминув Латвію. Позитивна для України новина полягає в тому, що на відміну від популістів польських чи італійських, їхні латвійські колеги не зацікавлені розігрувати ані проросійську, ані антиукраїнську політику. Що, втім, не відміняє і того факту, що суперечки між переможцями виборів можуть як надовго паралізувати зовнішньополітичну активність дружньої нам країни, так і примусити когось із переможців виборів на "угоду із дияволом" - себто із незмінним мером риги Нілом Ушаковим та його проросійською "Злагодою".