Рух по колу: Чи зупинить син Каддафі громадянську війну в Лівії

Виборча комісія відсторонила кандидата від участі у президентських перегонах — через порушення при подачі документів. Суд прийняв рішення повернути кандидата до виборчих списків... На перший погляд — будні цілком демократичної країни, яка готується обрати нового керівника. Але все виглядає трохи інакше, якщо зважити на той факт, що йдеться про Лівію. А кандидат, якому повернули право бути обраним — Сейф аль-Іслам Каддафі, син колишнього лідера країни Муаммара Каддафі, який чинив злочини проти людяності, був скинутий під час громадянської війни і вбитий після того, як повстанці взяли місто Сирт, де він переховувався. Після чого в країні на десять років запанувала "війна всіх проти всіх". У ній брали участь племінні вожді та вожді революції, російські "іхтамнєти" та найманці з половини Африки, турецькі спецпризначенці — та ісламські радикали. Війна в Лівії перетворилась на війну двох великих конгломератів, в одному з яких поєднуються інтереси монархій Перської затоки, Росії та Єгипту, які підтримують "східну" Лівію з маршалом Халіфою Хафтаром на чолі. А в іншому, що підтримує міжнародно визнаний Уряд національної згоди, сплелися інтереси Туреччини, Катару, і, почасти, Заходу. Хоча, наприклад, Франція традиційно стоїть на боці Хафтара, в той час як Італія підтримує його суперників у Триполі.

І от після десятиліття цього жахіття сторони конфлікту в Лівії прийняли рішення провести вибори в усій країні, обрати новий парламент, нового президента, і "розпочати життя заново". Втім, із добрими намірами все вийшло, як завжди. Оскільки "східні" та "західні" законодавчі зібрання прийняли трішки різні закони про вибори. В результаті за нормою, прийнятою в Триполі, у виборах не можуть брати участь військові, які не вийшли у відставку впродовж останніх двох років. Що автоматично вилучає з перегонів Хафтара. А норма про вибори, прийнята у східній частині країни, практично унеможливлює участь у перегонах представників уряду національної згоди. Слід віддати належне — закони про вибори, прийняті обома сторонами, мали й певну схожість. Обидва нормативних акти забороняли брати участь у виборах особам, що їх розшукує Міжнародний суд. Що викреслило з перегонів сина Каддафі. Втім, як бачимо, знайшлося місто Себха, суд якого зареєстрував і його.

Тож в результаті цілком реалістичним є варіант, за якого після виборів, котрі мали об'єднати східну та західну частини Лівії, у країні з'явиться один або два парламенти, і два або три президенти. Що навряд чи сприятиме припиненню громадянської війни.

Чи стане син Каддафі новим лівійським лідером — питання неоднозначне. На його боці, звичайно, може грати ностальгія громадян за відносно "спокійним і ситим" життям часів диктатури його батька. Але без військових та фінансових ресурсів вибори в сучасній Лівії виграти вкрай складно.

Та вся ця історія стимулює одне закономірне питання — а чи варто було організовувати революцію, якщо тепер до влади може прийти або син колишнього диктатора, або військовий, що силою захопив владу над більшою частиною країни, або доволі-таки радикальні ісламісти із Триполі? Але коректну відповідь на це питання отримати неможливо. Тому що ніхто не знає, якою була б Лівія, якби після революції до неї не потекли гроші та зброя з Москви та Анкари. Втручання у внутрішні справи держави перетворило її на поле бою між міжнародно-політичними блоками і помножило на нуль шанси на адекватний розвиток.