Розірвана "дружба": Що дасть Порошенку та Україні розрив "Великого договору" з Росією

Ще у вересні президент України Петро Порошенко затвердив рішення Ради національної безпеки та оборони України стосовно припинення дії Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Росією (який в момент підписання ще називали "Великим договором").

Сьогодні Верховна Рада проголосувала за основу та в цілому відповідний президентський законопроект 277 голосами "За".

Закон передбачає припинення договору з Росією з 1 квітня 2019 року, тобто після завершення 10-річного терміну з дня його останнього продовження.

Сам договір був укладений 31 травня 1997 року президентами України та Росії Леонідом Кучмою та Борисом Єльциним відповідно. Як не дивно, у ті часи він викликав протест у Росії як "надто проукраїнський". Російська Дума ратифікувала його — після довгих дебатів і критики - тільки 25 грудня 1998 року, а Рада Федерації - 17 лютого 1999 року, при тому що у Верховній Раді з усім впоралися ще в січні 1997-го.

Договір містить 41 статтю, де, зокрема, значиться, що "сторони поважають територіальну цілість" одна одної, а також "підтверджують нерушимість наявних між ними кордонів", і "не дозволять використовувати свою територію на шкоду безпеці іншої сторони". У його "надміру проукраїнському" характері, вочевидь, сумнівався і чинний президент Росії Володимир Путін, коли почав агресію проти України, грубо порушивши не тільки масу норм міжнародного права, але і "Великий договір".

При тому донедавна ані українське МЗС, ані президент навіть після кількох років війни повністю розривати договір про дружбу не планували. У зовнішньополітичному відомстві, зокрема, вважали, що, розірвавши договір, Україна не зможе подати на Росію в Міжнародний суд ООН в Гаазі за його порушення.

А ще в квітні цього року, за чотири роки після початку війни, Петро Порошенко заявляв, що після появи терміну "російська агресія" у багатьох міжнародних документах Україна отримала нарешті право призупинити норми "Великого договору" про стратегічне партнерство, про військове співробітництво, про військово-технічне співробітництво, і "багато інших норм, які на сьогоднішній день не є інтересом України". "Але твердо залишаються норми про суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України про міжнародно визнані кордони, зафіксовані у цьому договорі. Те, що на сьогоднішній день обов'язково працює на нас, воно залишиться", - вважав тоді президент.

При тому резони як МЗС, так і Банкової у цій справі виглядали дещо дивними. Оскільки Росія, порушивши засадничі принципи міжнародного права і почавши збройну агресію, навряд чи збиралася поважати норми якоїсь там двосторонньої угоди, прийнятої ще до моменту "вставання із колін" одним із небагатьох бодай дуже відносно ліберальних російських правителів. Рівно ж як і будь-яке рішення будь-якої судової інстанції не призвело б — і не призведе — до деокупації Криму чи припинення конфлікту на Донбасі. Тим паче, що "Великий договір" - це двостороння угода, яка може бути денонсована не тільки Україною, але й Росією в будь-який момент, коли у Кремлі вирішать, що вона якось раптом звужує можливості Росії.

Щоправда, українське МЗС стверджує, що у якийсь спосіб норми цієї угоди використовувались українською стороною як аргументи в судових суперечках про позичені в Росії урядом Януковича кошти (які міністр закордонних справ називає "трьошкою Януковича") та в Стокгольмському арбітражі щодо газових суперечок. Але й ці справи добігають кінця.

Тому рішення про відмову від продовження цього гротескного і на сьогодні нікому не потрібного документу є цілком логічним. Особливо після того, як 25-го листопада Росія здійснила акт агресії, обстріляла та захопила три українські кораблі неподалік Керченської протоки, взявши в полон 24 наших моряків.

Процес денонсації договору у Верховній Раді не підтримав жоден нардеп з "Опозиційного блоку" - 17 голосів проти при 15 відсутніх депутатах. Так само прогнозовано "проти" голосував позафракційний Юрій Бойко. Цілих 4 голоси "За" дали нардепи з "Відродження" при 14 відсутніх і 6 депутатах, які не голосували. Відсутньою була і Юлія Тимошенко, фракція якої рішення підтримала. Лідерка ж "Батьківщини" раніше полетіла в США.

Звичайно, злі язики можуть сказати, що дивовижна рішучість Петра Олексійовича прорізалась якось навдивовижу близько до виборів, і навіть матимуть при цьому певну рацію. Хоча з Банкової завше можуть відповісти, що саме зараз підійшов зручний момент для того, щоб підвести лінію під дружбою. Якої, здається, в реальності ніколи й не було. Чергова агресія Кремля лише додасть балів такій думці.