Прокляття Росії: все нижче, і нижче, і нижче...

Ось Ленін був лисий, а Сталін волохатий. Хрущов був лисий, а Брежнєв волохатий. Андропов лисий - Черненко волохатий. Горбачов - лисий. Єльцин - волохатий. Ну, про Путіна з Медведєвим ми промовчимо. З цього приводу вже так познущалися карикатуристи, що народу російському ще років сто доведеться знущань позбавлятися.

Однак ми як люди допитливі повинні все ж піти далі і задатися питанням: а чи й справді в цьому чергуванні лисих і волохатих історичне призначення Росії? Чи може в 21-му столітті все-таки щось має змінитися?

Відповідь однозначна: «Так». Звичайно, змінилося в країні російській багато, і не тільки фактор лисих і волохатих в рядах її ватажків. Наприклад, з розпадом СРСР вони стали деградувати в плані зросту. Щоб не потрапити під звинувачення в перекручуванні, відразу ризикну апелювати до пострадянського простору, де кожен черговий президент завжди вище попереднього. Думаю, так закладено генетично, що президенти від одного до іншого тільки набирають жирок. Люди з природничою освітою згадають, звичайно, експеримент під назвою «щурячий рай», але ми не будемо заглиблюватися в такий вже зовсім науковий фундаменталізм.

Неважко помітити, що, наприклад, Кучма вище Кравчука, а Ющенко вище Кучми, хоча і віддав кермо влади горилоподібному Віктору Януковичу. І якщо Порошенко зростом трохи вище Януковича, то я б йому порадив на наступних виборах остерігатися Кличка. Тому що Лукашенко зростом вище Шушкевича, який, у свою чергу, вище загадкового чоловіка на ім'я Мечислав Гриб. Живчик Емомалі Рахмон (коли бачу його на самітах СНД, впевнений, що він переживе всіх присутніх, якщо, звичайно, не вб'ють) вище Рахмона Набієва, який, у свою чергу, вище Кагора Накхамова. Бердимухамедов вище Набієва. Ільхам Алієв в Азербайджані набагато більш вгодований, ніж його пара Гейдар, і вже зовсім не як кощєєподібний Абульфаз Ельчибей. Серг Саргсян не набагато вище за зростом Левона Акоповича Тер-Петросяна. Атамбаєв вище Бакієва, а той у свою чергу вище Акаєва. Тобто тенденція у нас в наявності.

Суть питання полягає в тому, що проблеми зі зростом глави держави вступили в конфлікт з президентською волохатістю на прикладі Російської Федерації. Після того як Єльцин склав свої повноваження, російські лідери стали однозначно деградувати. Спочатку Путін. Потім Медведєв. Потім знову Путін, який, здається, став ще менше. Відкрийте «Історію одного міста» - в ній якраз Салтиков-Щедрін передрікав воцаріння в Росії касти мікроцефалів. Чи хочу я жити поруч з країною, якою керують мікроцефали, - може запитати мене дехто. Напевно, ні, - відповім я. Вже краще нехай, як і в минулому, будуть змінюватися «лисий-волохатий».

Карикатура: Денис Лопатін