Пільгове послання: Чому Путін виглядає як Брєжнєв у шпагаті

Від цьогорічного послання російського президента особливих сюрпризів не чекали. Хоча жанр промов Путіна, загалом, подібні сюрпризи і передбачає - чого коштували самі минулорічні мультики про "наші бомби і ракети", які примусили увесь зал Федеральних зборів битися в екстазі дивлячись на нездоланну міць російської армії.

Втім, цього разу Путін обійшовся без мультфільмів - але здивувати своїх слухачів таки зумів. Замість традиційного ура-патріотичного угару російський президент раптом почав обіцяти.

Обіцяти буквально все. Десятки пільг, преференцій і благ для всіх без винятку росіян. Путін пообіцяв негайно, просто-таки від сьогодні проіндексувати пенсії вище прожиткового мінімуму для всіх малозабезпечених пенсіонерів. А також звільнити від багатьох податків багатодітні родини. До того ж збільшити виплати для родин з дітьми. І провести широкосмуговий інтернет у всі без винятку російські школи. А ще - за п'ять років рекультивувати всі без винятку проблемні звалища в країні. І негайно перестати "кошмарити" сумлінний бізнес, який не повинен "ходити під статтею". А ще... ниточка стрімко тягнеться у нескінченність.

За цією бурхливою вакханалією нестримної соціальної щедрості навіть для того, щоб плюнути в бік Заходу - пардон, нагадати про російські зовнішньополітичні пріоритети - у Путіна залишилось яких п'ятнадцять хвилин із півторагодинної промови.

До речі, якщо судити із тих 15 хвилин - то із зовнішньою політикою все зовсім погано. "Американці самі все порушують, а потім шукають виправдання і призначають винних. А сателіти США американцям акуратненько підхрюкують". Це було сказано про розрив договору про РСМД, який першою порушила Росія - але, загалом, даний пасаж достатньо точно характеризує ставлення російського президента до зовнішньополітичного становища його країни загалом.

Та якщо повернутись до головної, магістральної можна сказати теми путінськго спічу, виникає закономірне питання - а за які кошти буде реалізовано цей душевний порив російського керівника? Особливо на тлі прогнозів економічного блоку російського уряду та центробанку, де періодично говорять про "зусилля зі збереження наявного рівня соціальних витрат" - а не про рай земний, обіцяний Володимиром Володимировичем?

Якщо вірити самій путінській промові, то джерелом ресурсів для зростання добробуту Путін вважає "проривний розвиток" країни, який є "ключем до успіху". "Уже в 2021 році темпи зростання російської економіки повинні перевищити 3%, а в подальшому випереджати світові. Це завдання ніхто не знімає ..." - наголошує російський президент. Вочевидь, підозрюючи, що нафта на 300% до кінця року не виросте. І, напевно, здогадуючись, що навіть минулорічний ріст ВВП Росії у 2.3% є цілком "намальованим" - і в реальності помітно меншим, ніж позаминулорічні 1.6%.

Бо штука в тому, що "проривний розвиток" - кошти від якого повинні піти багатодітним і малозабезпеченим, - так от, цей "проривний розвиток" на Росії можливий тільки за умови виводу військ із Донбасу і повернення Україні Криму задля виходу з-під міжнародних санкцій. Цей ріст можливий при лібералізації економіки і обмеженні можливостей силовиків щодо "віджиму" ефективних і прибуткових бізнесів. Простіше кажучи, цей ріст можливий тільки за умови, що в Росії зміниться керівник і відбудеться буржуазна революція, яка покладе край "керованій демократії" у Москві, феодалізму на Кавказі, і первіснообщинному ладові у більш віддалених регіонах Росії. Цей ріст можливий тоді і тільки тоді, коли президентське крісло займатиме хтось навіть віддалено не схожий на Володимира Путіна.

А оскільки у відставку російський президент ніби не збирається - то й надалі йому доведеться сидіти на чудернацькому шпагаті між обіцянками економічного щастя з одного боку - і погрозами на адресу підступного Заходу, який поставив Москві за безладні геополітичні авантюри економічний шах і мат з іншого. Тому бути і "великою", і ситою Росії найближчим часом, здається, не судилося.