Парад "обнулення": Хто і чому приїхав до Путіна "святкувати Перемогу"

Проведений з очевидними політичними мотивами путінський "парад Перемоги" відвідало вкрай небагато закордонних лідерів. І в більшості для них були для того істотні причини

Парад "обнулення": Хто і чому приїхав до…

В Москві та інших великих російських містах таки прошов "парад Перемоги". Хоч і з півторамісячною затримкою через епідемію коронавірусу, 13 тисяч осіб та двісті з чимось одиниць військової техніки пройшли по Червоній площі.

Видовище вийшло традиційно помпезним – хоча, можливо, і складно вимагати чогось іншого від військового параду. Тим паче, проведеного через 75 років після події, і покликаного не так згадати минуле, як дати можливість російському президенту переконати своїх співгромадян, що "все під контролем" і заміна влади росіянам в найближчих півтори десятиліття не світить.

Парад пройшов без зайвих протиепідемічних заходів – як ті, хто марширував внизу, так і ті, хто сидів на мавзолеї Леніна і спостерігав за дійством, до використання масок чи якоїсь імітації соціального дистанціювання не опустилися.

Путін навіть поручкався з присутніми ветеранами. Щоправда, для цього особливого й інтимного прояву президентської уваги до героїв тієї війни, всіх стареньких за два тижні до того загнали в підмосковний санаторій, де й ізолювали.

На параді були присутніми від шести до дев'яти запрошених "керівників держав". Подібне різночитання трапилось через те, що частина російських ЗМІ зарахувала до цієї когорти й очільників самопроголошених Абхазії та Південної Осетії, а також республіки Сербської у складі Боснії та Герцеговини.

Помітною була й повна відсутність як керівництва, так і військових делегації країн Заходу. Якщо десять років тому по Червоній площі йшли солдати Великої Британії, США та Франції, не кажучи вже про колишній "Варшавський блок", то цього разу справа обмежилася делегаціями з кількох пострадянських республік та нечисельними представниками Китаю, Індії, Монголії та Сербії.

Чимало із запрошених закордонних лідерів – в тому числі і з числа тісних союзників Росії, як писало Depo.ua, на парад вирішили за краще не приїжджати. Серед "ухилянтів", які відмовились від поїздки до Москви впродовж останніх днів - прем'єр Вірменії Нікол Пашинян і президент Азербайджану Ільхам Алієв, президент Хорватії Зоран Мілановіч і президент Туркменії Гурбангули Бердимухамедов.

Цікаво вийшло з киргизькою делегацією, яка до Росії таки прибула – але після того, як у одного з її членів було діагностовано коронавірус, так само поспішно й відбула додому.

Схоже, ігнорування параду закордонними лідерами знайшло відображення у промові російського президента. "Неможливо уявити, що сталося б зі світом, якби на шляху фашизму не встала Червона армія", - сказав Путін. Про роль інших країн в своїй промові президент Росії згадав буквально кількома словами і в самому кінці, зробивши ремарку про те , що "ми вшановуємо відважних бійців збройних сил всіх країн антигітлерівської коаліції". "Єретиків", які не прибули на путінський парад, "церква Побєди", схоже, забула. Не зважаючи на набридливі історичні факти про те, що частина з них – на кшталт Великої Британії – воювала з нацизмом ще тоді, коли Ріббентроп із Молотовим ділили Європу, а офіцери Червоної армії обіймалися з колегами із Вермахту на тлі вкритих трупами руїн польських міст. Втім, російська версія "великої Перемоги" вже давно не має нічого спільного з реальністю, тому й дивуватися таким моментам не доводиться.

Із європейських не пострадянських лідерів путінський парад відвідав президент Сербії Александр Вучич. Який наразі займається спробами врегулювання проблеми Косово. І, вислухавши з цього приводу позицію Володимира Путіна, через два дні вирушить до Вашингтона з аналогічною місією. Прилетів до Москви і президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв, якого Володимир Путін вже багато місяців потроху переконує увійти у склад Євразійського економічного союзу. Були присутніми лідери Узбекистану та Казахстану. Просто не міг не прилетіти й президент Молдови Ігор Додон, саме політичне існування якого зараз украй тісно пов'язане з Москвою.

Прибув, звичайно, і білоруський лідер Александр Лукашенко. Який, можливо, єдиний дотримувався соціального дистанціювання, фактично не наближаючись до Володимира Путіна. Хоча після звинувачень, озвучених Лукашенком, про спроби російських олігархів втрутитися у президентські вибори в Білорусі, цим двом, здавалось би, є про що поговорити. Втім, можливо, якась розмова й відбулася – але її результати не сподобались жодному з учасників.

Таким вийшов цьогорічний "парад Перемоги" у Москві. Російський президент використав його для особистої політичної реклами напередодні голосування, яке має здерти залишки демократичної обгортки із державного ладу, створеного в Росії Путіним. Гості російського президента використали цю подію для залагодження своїх більших чи менших політичних проблем. Питання про те, який це має стосунок хоч до завершення Другої світової, хоч навіть до "великої перемоги радянського народу", про яку з погано зрежисованим захватом говорив Путін, сподівано залишилося за кадром.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"