Отруйне питання: Чи зупинить Меркель "Північний потік – 2" через нові докази у справі Навального

Фрау Меркель, яка від початку історії з Навальним хотіла "відокремити політику від економіки", схоже, буде вимушена погодитись на нові і саме економічні санкції проти путінського режиму

Отруйне питання: Чи зупинить Меркель "Пі…

Вчорашня заява представника уряду Німеччини Штефана Зайберта про те, що Олексія Навального отруїли речовиною, схожою на "Новічка", після якої ситуацію була змушена прокоментувати Ангела Меркель, несподіванкою не стала.

Оскільки від моменту, коли прозвучало словосполучення "інгібітор холінестерази", яке світ вивчив після відомих гастролів "солсберецьких туристів", сумніви щодо того, хто і як отруїв Навального, було небагато. Але одна річ – здогади, а інша – діагноз німецьких медиків. Який було озвучено своєчасно, голосно і без купюр. Цей діагноз недвозначно вказує на те, що Навального отруїли за вказівкою з Кремля. Ну, з крихітним відсотком ймовірності, що рішення про отруєння прийняв якийсь силовик, бажаючи догодити верхівці. Без вчорашньої заяви Берліна ця впевненість не була б стовідсотковою.

Втім, на тому компліменти Німеччині, можна і закінчити. Оскільки вся ця історія відбувається на тлі чисельних спроб Німеччини за будь-яку ціну зберегти стосунки з Росією. За два дні та ж Меркель заявляла про необхідність завершити будівництво "Північного потоку – 2", хоча в доцільності проекту публічно сумнівався не тільки ненависний їй Трамп, але й найближчий союзник Макрон. Паралельно із тим Німеччина, енергійно засуджуючи дії тепер вже путінського союзника Лукашенка, наполягала, щоб в антибілоруських санкціях, як готує ЄС, було відсутнє його прізвище. Так ніби силовики й посадовці, які віддавали накази про звірячі побиття учасників протестів, і які в санккційні списки таки потраплять, діяли з власних інтересів, а не за розпорядженням диктатора.

Тепер Берліну доведеться змінити якщо й не політику, то, принаймні, риторику. Хоча й цей процес буде неоднозначним. Тому що одразу після вчорашнього повідомлення про "Новічок" практично всі лідери ЄС із Меркель та Макроном включно  почали вимагати від Росії "пояснень того, що трапилося". Який саме кафкіанський сюжет вони при тому собі уявляли, сказати важко. Чи то Путін мав зізнатися в тому, що сам наказав отруїти Навального і піти після того у відставку та в тюрму. Чи то офіціантка в кафе мала зізнатися слідчим, що багато років ненавиділа Навального, і весь цей час носила при собі флакон з "Новічком" на випадок, якщо той трапиться на її шляху. Сказати складно. Той факт, що йдеться про розправу російської влади над опозиціонером, визнала навіть Меркель, і ніяких додаткових пояснень ситуація не вимагає. Тим паче, що жодних пояснень і не буде – оскільки з Москви Пєсков дуетом із Захаровою вже почали транслювати свій звичний хіт "Доведіть, що це зробили саме ми".

Паралельно з тим за жорстку реакцію виступила і європейська преса. Серед тамтешніх журналістів популярні дві головні версії отруєння Навального. Перша, якщо спрощено, полягає в тому, що Путін, злякавшись протестів у Білорусі та Хабаровську, хотів чи то знешкодити, чи фізично знищити опозиціонера, який, гіпотетично, міг запалити вогонь протестів помітно ближче до Кремля. Інша, менш ймовірна версія полягає в тому, що деградація державних і силових структур в Росії дійшла до тієї стадії, коли спроба фізичного знищення помітного опозиціонера, із застосуванням бойових отруйних речовин із державного арсеналу, може бути здійснена якимось кланом чи угрупуванням в своїх інтересах – при чому цьому клану наплювати на іміджеві втрати Кремля. Втім, і одна, й інша версії натякають на те, що Росія перетворюється на неповноцінну державу, нездатну реалізувати осмислену міжнародну політику. На дуже велику Північну Корею з далеко більшим та потужнішим ядерним арсеналом.

Тому слідом за пресою виступили і європейські політики. Заяви яких коливаються між обуренням та вимогами пояснень з боку Росії – та цілком практичними заходами, яких слід вжити Європі.

Голова німецького парламентського комітету із закордонних справ, однопартієць Меркель Норберт Рьоттген заявив, що реакція Німеччини має включати і сферу торгівлі газом, тому що це "єдина мова, яку розуміє Путін". Його позицію підтримав і голова Мюнхенської безпекової конференції Ішингер, заявивши, що висилкою дипломатів, як то було після Солсбері, цього разу обмежуватися не можна. "Якщо ми разом з партнерами хочемо дати Москві чіткий сигнал, це має торкнутися й економічних відносин. І це означає, що "Північний потік-2" не має лишитися поза увагою", - зазначив Ішингер. Який вважає, що ЄС повинен перейти до політики балансування між мінімальними контактами з Росією та тотальним бойкотом. Необхідність прийняття нових антиросійських санкцій підтримав і спікер парламентської фракції ХДС/ХСС з міжнародної політики Юрген Хардт. Про готовність сприяти розслідуванню отруєння і "покаранню винних" заявили і у Вашингтоні.

За таких умов, Берліну та Парижу доведеться застосовувати проти Росії нові санкційні механізми – хочеться це персонально канцлерці Німеччини, чи ні. Тим паче, що для цього є цілих два формальних приводи – порушення прав людини і застосування зброї масового знищення. З сьогоднішньої заяви 27 країн-членів ЄС з приводу злочину, скоріше за все, стане бодай трохи зрозуміло, котрий із цих шляхів обере ЄС – і як далеко відважиться по ньому просунутися.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"