Показова розправа над Скрипалем: Чи запровадить Лондон "фільтраційні табори" для росіян

Британське слідство у справі отруєння Скрипалів фактично добігло кінця. Було встановлено, хто саме доправив до країни хімічну зброю, доніс її до помешкання Скрипалів і наніс на дверну ручку. Після чого легковажно викинув — і "Новічок", так і не вбивши визначені Кремлем цілі, вбив одну випадкову британку і скалічив її партнера. Пересування агентів Петрова і Боширова були відстежені впродовж всієї їхньої недовгої поїздки — і поспішної втечі з Великої Британії.

Більше того, прем'єр-міністр Тереза Мей обґрунтовано заявила, що підозрювані в спробі отруєння є агентами ГРУ Росії.

А відповідаючи на питання про те, чи несе президент Росії Володимир Путін персональну відповідальність за скоєний злочин, міністр безпеки Великої Британії Бен Воллес сказав: "У кінцевому рахунку, так, оскільки він є президентом Російської Федерації, і саме його уряд контролює, фінансує і скеровує військову розвідку, ГРУ, через своє Міністерство оборони... Я не думаю, що хтось може сказати, що Путін не контролює свою державу, і ГРУ, без сумніву, не виключення".

Таким чином, британські слідчі встановили як виконавців, так і замовника злочинів. Можливо, невідомими залишились якісь проміжні ланки та координатори вбивства — але це, напевне, не так вже й важливо. Москва відповідає кволими контраргументами з розряду "Ми не знаємо, про що говорять всі ці люди".

Але, загалом, вся історія із замахом на вбивство родини Скрипалів — і випадковою смертю громадянки Британії викликає стійке почуття дежавю. Бо два з половиною роки назад, у січні 2016 року, Високий суд Лондона точно так само прийшов до висновку про те, що Володимир Путін скоїв вбивство на території Сполученого Королівства. Скоїв холоднокровно, сплановано, і використовуючи при тому вкрай небезпечний для британського суспільства спосіб. Екс-агента Литвиненка теж вбили агенти російських спецслужб, з яких один — Андрій Луговий — зараз є депутатом російської Держдуми, а другий, Дмитро Ковтун, веде свій бізнес у Москві.

По великому рахунку, замах на вбивство Скрипалів — це фактично повний дубль вбивства Литвиненка. Агента-перебіжчика деммонстративно вбили, використовуючи засіб, який би дозволяв легко ідентифікувати, що за вбивством стоїть саме Росія. Єдине, що Луговий і Ковтун змили залишки зайвого полонію в міську каналізацію Лондона — що джозволило уникнути подальших жертв опромінення. Петров і Боширов, як ми знаємо, поводились іще менш акуратно.

Звичайно, у 2006 році, коли Путін вбив Литвиненка, у Великій Британії був інший уряд. Але 2014 року, коли розпочалось публічне розслідування вбивства російського екс-розвідника, нинішня прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей вже була міністром внутрішніх справ Сполученого Королівства. І вся історія рівно нічому її не навчила. Усвідомлюючи, що має справи із маніяком, який не вагаючись використовує російські спецслужби для демонстративних розправ на території Великої Британії, Тереза Мей не зробила жодних помітних кроків для того, аби переконати Путіна змінити стратегію. І він її, природно, не змінив. Це помітила — і підкреслила — британська преса. Це помітили політичні опоненти Мей. Це, врешті, помітили британські громадяни.

Тому, розібравшись із питанням "Хто винен", британський уряд буде вимушений перейти до іншої частини сакраментального російського питання - "Що робити?". Звичайно, буде засідання Радбезу ООН, де британська делегація покаже фільм про пересування російських гастролерів перед камерами спостереження, а російська делегація картинно вигукуватиме "Хто всі ці люди?". Буде спроба організувати загальноєвропейські санкції проти винуватців використання хімічної зброї на території інших держав. Які спроби, зважаючи на стосунки Британії з ЄС, завершаться або повним пшиком, або якимось демонстративними тілорухами з боку Брюсселю. Але для уникнення подібних інцидентів у майбутньому того буде явно мало. Оскільки, за даними російських спецслужб, ступінь інфільтрації Британії російськими шпигунами зараз помітно вищий, ніж в часи Холодної війни. І перевірити на митниці всі без винятку підозрілі флакони в торбах російських "туристів" британцям навряд чи вдасться.

Тому на методи, які використовував СРСР в минулому столітті, відповісти Британія може тільки за допомогою тогочасних методик. Сполученому Королівству потрібна нова "залізна завіса", яка скоротить потік російських "туристів"фактично до нуля - і масштабна робота контррозвідки, яка коли і не виловить всіх російських "кротів" - то принаймні помітно прорідить їхні ряди. Звичайно, такі заходи скоротять і кількість російських грошей у лондонському Сіті. Зате й полонію та "Новічка", гляди, стане помітно менше.