Чи зачепить Україну можлива американо-китайська війна
Конфлікт довкола Південно-Китайського моря стрімко виходить за рамки здорового глузду, загрожуючи прямим зіткненням двох найпотужніших економік світу
- Головна
-
30 жовтня 2015 20:00
"Китай пригрозив США війною". Під такими або схожими заголовками вийшло сьогодні чимало газет. І вони були не надто далекими від істини – заява командувача Військово-морськими силами Китаю адмірала У Шенлі про те, що США займаються "провокаціями" в Південно-Китайському морі, в результаті яких "незначний інцидент може спровокувати війну", вийшла сильною. Позицію цю довела до логічного завершення стаття в офіційному друкованому органі Народно-визвольної армії Китаю з роздумами про те, що "КНР не боїться війни з американцями".
Причиною всього інциденту стало те, що есмінець ВМС США USS Lassen 27 жовтня пройшов ближче, ніж за 12 миль від островів Спартлі, які в Пекіні вважають своєю суверенною територією. Не так давно на цьому місці були тільки невеликі скелі, але зусиллями працьовитих громадян Піднебесної та цілого флоту спеціальних кораблів вони швидко ростуть у розмірах, перетворюючись не просто на заселені фрагменти суші, але й на повноцінні військові бази.
У відповідь на войовничу заяву китайського адмірала прес-секретар Білого дому Джош Ернест констатував, що США не збираються порушувати чийсь суверенітет чи претендувати на чиюсь територію, але острови Спартлі – це не частина території Китаю. Тому американські кораблі мають право плавати біля них, скільки завгодно. Більше того, в Пентагоні прозоро натякнули, що подібні "запливи" цілком можуть мати місце і в майбутньому. За деякими даними, до участі у флешмобі "Пропливи на есмінці повз Спартлі" збираються долучитись австралійські та японські ВМС. Що, звичайно, не сприятиме заспокоєнню офіційного Пекіна.
Насправді, вся штука не в нещасних островах і не в спорудах із піску і бетону, активно будованих китайцями впродовж останнього року. Однією зі справжніх причин конфлікту є те, що довкола островів сховано Кувейт. В сенсі, запаси вуглеводнів, близькі за кількістю до розвіданих запасів Кувейту.
Окрім того, через Південно-Китайське море, яке Пекін поспіхом намагається приватизувати, проходить товаропотік на суму близько 5 трильйонів доларів щорічно. 20 з чимось відсотків світової торгівлі. І видіння китайської руки, яка міцно тримає цю чутливу артерію світової економіки, не викликає ентузіазму не тільки у Вашингтоні, але й взагалі ніде, окрім Пекіну.
До цього слід додати той факт, що на острови в Південно-Китайському морі давно й офіційно претендують, окрім Китаю, ще й Японія, Тайвань, Малайзія, Філіппіни, і навіть Бруней.
При тому про готовність Пекіну йти до кінця говорить хоч б той факт, що Китай відмовився брати участь у розгляді територіальної приналежності островів у Міжнародному арбітражному суді в Гаазі. Офіційно заявивши, що не визнає будь-яке судове рішення з цього питання.
Але і США готові йти до кінця у протистоянні китайській гегемонії в даному регіоні. Змирившись з "особливими інтересами" Пекіна у Східно-Китайському морі, де все поки обмежується тим, що цивільні літаки інших країн попереджають китайців про проліт через їхню "зону особливих повітряних інтересів", а військові мовчки її ігнорують, час від часу нариваючись на протести, віддати "караванний шлях" в Південно-Китайському морі на відкуп Пекіну Вашингтон не збирається. Тим паче, що в даному випадку практично всі країни регіону готові підтримати США.
Таким чином, дві найбільші економіки світу плавно рухаються в бік якщо й не збройного конфлікту, то жорстких сутичок. І на сьогоднішній день не видно жодного фактору, який міг би радикально зупинити цей рух. І єдине, що може серйозно вплинути на Пекін у цій ситуації – це не дефіле есмінців з флотів всіх тихоокеанських держав, а потужна економічна загроза і без того не надто здоровій китайській економіці. Біда тільки, що відмовитись від послуг "майстерні світу" – це не те саме, що відмовитись від "божевільної бензоколонки" в період низьких цін на нафту. Санкції проти Китаю обернуться колосальними й багатомільярдними втратами для всіх. В тому числі й для України, яка впродовж останніх років добряче укріпила позиції на китайському ринку сільськогосподарської продукції. Чи ми, як завжди, вирішимо, що все це нас не стосується?
Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
Всі новини на одному каналі в Google News
- 09:27Ворог обстріляв Харківську область авіабомбами та РСЗВ
- 09:12Генштаб: За добу Сили оборони понад 130 разів вступали в бій з рашистами
- 23:20 Зеленський закликає партнерів суттєво прискорити постачання армії
- 22:18Травесті-діва Монро назвала умову, за якої піде мобілізуватися до ТЦК
- 21:11В МЗС вирішили "розвіяти міфи" щодо призупинки консульських послуг чоловікам за кордоном
- 20:28 За добу рашисти атакували на семи напрямках: дані Генштабу
- 19:20 Розвідники ССО вразили два "Буки" рашистів на Сумському напрямку (ВІДЕО)
- 18:27 Рашисти прагнуть штурмувати острів Нестрига, який звільнили Сили Оборони, – Плетенчук
- 17:13 У Харкові внаслідок ранкового авіаудару одна людина загинула, ще 10 – поранені ФОТО
- 17:12Кличко передав Третій штурмовій бригаді 20 позашляховиків, придбаних за кошти громади Києва
- 16:26 З "Паші-Мерседеса" зняли електронний браслет: дозволив Печерський суд
- 16:01У Європі літо може бути "надзвичайно спекотним", – Bloomberg
- 15:12Україна розгромила Китай на хокейному майданчику
- 14:16В Україні почастішали випадки укусів кліщів: у МОЗ надали поради, як вберегтися
- 13:30Кличко привіз трьом бригадам на передову великі партії дронів та старлінків
- 12:57В Укргідрометцентрі розповіли, якою буде погода в Україні у травні
- 11:52Як тривають бої на лівобережжі Херсонщини: дані Сил оборони
- 10:48 У Харкові внаслідок обстрілу є загиблі та поранені: Офіційні дані
- 10:45ДПСУ створює нову штурмову бригаду, — Клименко