Найбагатший ізраїльтянин: Чому Абрамович вистрибнув із "путінського човна"

Бізнесмен, політичний діяч, колишній губернатор Чукотського автономного округу і просто мільярдер Роман Абрамович, зіткнувшись із загальновідомими труднощами при продовженні британської візи, став громадянином Ізраїлю. І вже селиться в Тель-Авіві. Принаймні, так стверджують ізраїльські ЗМІ з посиланням на МВС країни.

За даними їхніх джерел, учора о першій дня олігарх на приватному літаку прилетів у аеропорт Бен-Гуріон, отримав новий паспорт і привітання посадовців - а за декілька годин покинув гостинну нову батьківщину.

Де в нього - теж за чутками, звичайно - будується масштабний будинок в престижному районі Тель-Авіву. Хоча, знову ж за чутками, вже придбано й будинок голівудської актриси Галь Гадот.

Для чого Роману Абрамовичу цей різкий, і, до певної міри, демонстративний рух? Адже отримання нового громадянства олігархом, чиї статки сягають 13 мільярдів доларів, не викличе в Кремлі шквалу захоплених привітань?

По-перше, ізраїльський паспорт - так званий даркон - дає Абрамовичу можливість вільно подорожувати на кохану британську землю, до улюбленого клубу "Челсі" і нерухомості в центрі Лондона. Без будь-яких віз. До слова, подорожувати без них із дарконом в руках можна не тільки до Британії, але й до 147 інших країн, із якими в Ізраїлю безвізовий режим. Щоправда, перебувати там можна тільки три із шести місяців - але й це, звісно, краще ніж нічого.

Та здається, не тільки - і не стільки - про можливість безвізових подорожей він потрібен Роману Аркадійовичу.

Бо, окрім паспорта і особняків, російський олігарх готується придбати в Ізраїлі ще чимало всілякої всячини. Зокрема, він інвестує десятки мільйонів доларів у високотехнологічні ізраїльські стартапи, пов'язані з електронікою та виробництвом акумуляторних батарей, дефектоскопією труб та іншими вузькоспеціальними темами. Ще 30 мільйонів Абрамович пожертвував на будівництво нового корпусу для Тель-Авівського університету.

Простіше кажучи, Абрамович "заходить" в Ізраїль всерйоз і надовго. Налагоджуючи при тому хороші стосунки з владою - і вибудовуючи позитивний імідж у суспільстві, в якому йому, ймовірно, доведеться жити і з гордістю нести звання найбагатшого ізраїльтянина.

Любов Абрамовича до нової батьківщини, звичайно, також не безкорисна. Він, вочевидь, сподівається на особливий захист своїх інтересів з ізраїльської сторони. Бо Тель-Авів зараз - одна з небагатьох на планеті столиць, до думки якої вимушені прислуховуватись і в Москві, і у Вашингтоні. І яка не дасть образити свого найбагатшого громадянина, який демонструє щирий патріотизм, підкріплений багатомільйонними пожертвами на добрі справи. Принаймні, на це розраховує Абрамович.

І поки що цей розрахунок справджується. Зокрема, в Кремлі зробили вигляд, що не помітили змін в громадянському статусі олігарха - як "не помічають" ізраїльських літаків, які бомблять Асада чи іранські війська у Сирії.

Зокрема, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков сказав тільки: "Ми не відстежуємо шляху переміщення і поїздки наших підприємців", - та й по всьому.

А загалом, сплески еміграції євреїв з Росії до Ізраїлю якось традиційно співпадають з передчуттям швидких і масштабних соціальних змін. Так було напередодні розвалу СРСР. І з 2016 року Росія за кількістю репатріантів до Ізраїлю знову впевнено займає перше місце у світі. Що, можливо, є своєрідним діагнозом для ситуації в цій країні.

На цьому місці можна було б потішитись - якби не той факт, що Україна за показником минулого року так само впевнено займає другу позицію у світі.