Санкції США: Навіщо Трампу російські олігархи

Анонсовані у західних ЗМІ санкції Мінфіну США проти російських олігархів були сьогодні оголошені вже офіційно. Щоправда, олігархами у новому списку справа не обмежилась - санкції було прийнято проти 38 російських бізнесменів, офіційних осіб і компаній.

Але найгучніші прізвища в новому списку, без сумніву, належать саме людям, які давно і міцно обжили верхні рядки у рейтингу Forbes.

Олег Дерипаска, екс-зять Путіна Кирило Шамалов, Віктор Вексельберг, Ігор Ротенберг — ці люди і справді є гаманцем, а подекуди — й мозком режиму Путіна. Тепер їхні рахунки в США будуть заморожені, а американським громадянам і компаніям буде заборонено вести з ними бізнес.

Також під санкції потрапили керівники потужних державних корпорацій — зокрема, глава ВТБ Андрій Костін і глава "Газпрому" Олексій Міллер.

Із інших помітних персон у списку є іще 17 чиновників, серед яких - секретар Радбезу Микола Патрушев, глава Росгвардії Віктор Золотов, міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, та глава комітету з міжнародних справ Ради Федерації Костянтин Косачов.

Чудово виглядає привід для оголошення санкцій, які прийняті "у відповідь на сукупність зловмисної діяльності російського уряду по всьому світу, яка триває і стає дедалі більш зухвалою" - так прокоментували ситуацію журналістам у Білому домі.

"Російські олігархи і еліти, які отримують вигоду від цієї корумпованої системи більше не будуть розглядатися окремо від наслідків дестабілізаційної діяльності їх уряду", - йдеться у відповідній заяві очільника американського Мінфіну Мнучіна.

Чого хоче досягнути Вашингтон новою хвилею санкцій проти російських олігархів? Правдоподібних відповідей на це питання може бути дві. Першу із них дав прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков декілька днів тому. Коментуючи "війну санкцій", він заявив: мета США - посварити Володимира Путіна з бізнес-елітою країни.

Вочевидь, подібне пояснення може видатись на Заході правдоподібним — створивши проблеми потужним бізнесменам, можна викликати їх незадоволення чинною владою, яка стала причиною цих проблем, і стимулювати якщо й не "революцію багатих", то розкол у консолідованій пропутінській еліті.

Але в реальності все не зовсім так. Бізнес в Росії завжди обслуговував інтереси державної влади та політиків, а не навпаки. А лобістські групи створювались потужними бізнесовими групами не для впливу на Кремль, а для елементарного самозахисту від інших бізнесових груп, частина яких є зрощеною з державною владою до повного взаємопроникнення. Досить згадати конфлікт Сєчина із "Роснєфті" з Улюкаєвим — в якому керівник корпорації виглядав як представник влади, а міністр — як якийсь недобитий опозиціонер з підворітні.

Тому вірогіднішим виглядає інше пояснення — поміщаючи в санкційні списки російських олігархів, американські посадовці надіються істотно послабити, якщо й не виключити взагалі вплив їхніх грошей як на політичну ситуацію в США, так і на світову політику загалом. Очистка західного політичного ландшафту від грошей російських олігархів та впливу найнятих ними лобістів — це позбавлення Росії "м'якої сили", без якої повноцінна гібридна війна є практично неможливою.

Чим відповість на сьогоднішні санкції Кремль? Точно сказати складно. Службовці Пентагону чи ФБР ніби і так не надто часто відвідували Росію, і абсолютно точно не зберігали кровно зароблені долари в російських банках. Керівники нафтових та газових компаній у США — це люди, взагалі дуже далекі від політики. У Трампа немає свого "Газпрому" зі своїм Міллером. Але американським ІТ-компаніям, які працюють з російською аудиторією, приміром Alphabet Inc. та Facebook, мабуть, варто напружитись. Відігратись за приниження цілком можуть і на них.