Нова тактика Джуліані в "Українагейт": Чому він захищає Трампа як дрібного гангстера

Особистий адвокат чинного президента США Рудольф Джуліані, прийшовши в неділю вранці на інтерв'ю на Fox News Channel, вочевидь, відчував себе практично на своїй території, оскільки канал Руперта Мердока хоч ніколи й не був чистим "рупором Трампа", але завше позиціонував себе як консервативний, прореспубліканський та правий. Там, кажуть, навіть темники отримували — щоправда, не напряму з Білого дому, а від власних редакторів, після належної "політінформації" у владних коридорах.

І в цій дружній атмосфері Рудольф Джуліані сказав дуже важливі речі, які повністю пояснюють його політичну лінію, яка, останнім часом, стала гіперважливою у стосунках між Україною та США.

"Моя роль дуже-дуже проста. Я є юристом, який захищає свого клієнта", - відверто зізнався Джуліані в ефірі Fox News "Sunday Morning Futures", заявивши, що шукає інформацію, яка, на його думку, може не лише посвідчити, що Трамп не уклав ніяких гласних чи негласних угод з Росією на виборах 2016 року, але навпаки, що демократи, які змовилися з Україною, завдали шкоди кампанії Трампа. "Якщо ви можете довести, що це (правопорушення, пов'язане з виборами — ред.) зробив хтось інший, або є якесь інше пояснення для цього, тоді ви енергійно просуваєте таку думку", - сказав юрист, коментуючи свої подальші кроки у політичному скандалі.

Таким чином, Рудольф Джуліані публічно заявив, що розпочав процедуру захисту свого клієнта — президента США Дональда Трампа. Що, з одного боку, ніби й не дивно — зважаючи на те, що про Трампа як про правопорушника говорять у США достатньо відверто.

"Неприпустимо для президента Сполучених Штатів, для лідера наддержави, розмовляти, як дрібний гангстер" - заявив, наприклад, колишній екс-глава "російського" департаменту ЦРУ Джон Сайфер в інтерв'ю ВВС, коментуючи погрозхи Трампа стосовно невідомого срівробітника ЦРУ, який "злив" інформацію про розмову з Зеленським.

Але ця хоч може й не радикально нова, але вперше настільки відверто артикульована позиція Рудольфа Джуліані створює набір нових, колосальних небезпек як для США, так і для України. Просто тому, що обов'язки президента США передбачають захист національних інтересів цієї країни. Ну, і її союзників — настільки, наскільки це не йде врозріз із першим завданням. Натомість тактика захисту на судовому процесі, до якої перейшов Джуліані, передбачає одну-єдину ціль — збереження свободи, і, наскільки це можливо, репутації підсудного. Ця тактика не забороняє, а навпаки - стимулює публічне проголошення божевільних вигадок російсько-ольгінських тролів про український слід в Crowdstrike. Про Гантера Байдена, який отримував "мільйони доларів" з Китаю і віддавав їх батькові. Ну, це напевно коли гроші з Burisma Holdings закінчились. Чи ще не почались...

Ця тактика дозволяє з серйозним виглядом показувати перед камерами заяву від Шокіна, яка стверджує, що його примусили до відставки, оскільки він не бажав припиняти справу проти тієї ж таки Burisma Holdings. Напевно і 290 депутатів ВР з 330 присутніх, які голосували за його відставку, теж були підкуплені "грішми Байдена".

І звинувачувати Джуліані тут немає особливого сенсу. Просто тому, що на судовому процесі адвокат не тільки має право, але й повинен надати всю — достовірну чи й не дуже — інформацію, яка переконає судді чи присяжних в невинуватості — чи мінімальній винуватості — його клієнта.

Але проблема тут полягає в тому, що Дональд Трамп — не "дрібний гангстер", а президент Сполучених Штатів Америки. І фантастичні вигадки, пов'язані з його діяльністю, руйнують зовнішню і внутрішню політику Вашингтону, шкодять національним інтересам США. Жертвою цієї політики вже став Курт Волкер. Не виключено, що її жертвою трохи раніше став і Джон Болтон. Цілком ймовірно, що цим список не завершиться.

Але найголовніша для України проблема полягає в тому, що Рудольфу Джуліані, який просто й холоднокровно "витягує клієнта", абсолютно байдуже, якими будуть наслідки його адвокатської діяльності для України, її геополітичного майбутнього, байдуже до експансіоністських планів Володимира Путіна, чи до долі Східної Європи загалом. І якби можна було виміняти згоду України капітулювати на Донбасі в обмін на теку з документами про зловживання Байдена-молодшого, Джуліані не вагався б ані хвилини.

Вибудовуючи подальші стосунки з адміністрацією Трампа, українському керівництву варто зважати на цей момент. Київ може погодитись на вимоги "дрібного гангстера" та його адвоката — але це, з одного боку, зруйнує стосунки з Конгресом і адекватною частиною американської політичної еліти, при тому навіть республіканської. А з іншого — не гарантує ніякої підтримки з боку Трампа, якого Україна цікавить виключно як аргумент у суперечці з демократами, а наші інтереси — як, врешті, й національні інтереси США, які на даний момент співпадають з нашими — все це господаря Білого дому не хвилює абсолютно. Тому які б фантастичні версії стосовно України і її ролі у виборах в США не озвучував Джуліані, офіційному Києву варто втриматись від спокуси йому в цьому підіграти.