Замінник Йованович: Що за повірену Трамп відправив до України

Відсутність надзвичайного і повноважного посла після відкликання Йованович можна пояснити двома способами. Або в Держдепі виявились неготові до такого розвитку подій і справді не мали адекватної кандидатури. Або у Вашингтоні свідомо вирішили пригальмувати призначення посла

Сьогодні дещо раптово й несподівано до України тимчасовою повіреною у справах США було призначено Крістіну Квін. Її біографія свідчить про те, що головною сферою діяльності Квін була, здебільшого, економіка - у період 2016-2019 років Квін працювала на посаді виконувача обов’язки заступника голови місії/ радника з економічних питань у посольстві США в Парижі, до того займала аналогічну посаду у Таїланді, у 2010-2013 була радником з економічних питань у посольстві США в Лондоні.

Із пострадянською проблематикою вона стикалась на посаді директора з питань Європейського Союзу, України і Білорусі в Раді національної безпеки у виконавчому апараті президента США, і під час праці в посольстві у Росії. Де вона, до слова, працювала у вельми юному віці - навіть не отримавши ще ступеню магістра, який здобула у Військовому коледжі армії США. Це призначення стало черговою наочною демонстрацією того факту, що спішне завершення роботи Мері Йованович 11 днів тому не було "запланованим", як в тому намагалося переконати світ американське дипломатичне відомство. Оскільки після її від'їзду посольство США очолив виконувач обов'язків тимчасового повіреного у справах США Джозеф Пеннінгтон. Якого, як сподівались в Україні, мав би замінити "повноважний" посол. Не сталося - замість виконувача обов'язків до Києва прибула нова тимчасово повірена. Подібна відсутність посла траплялась в стосунках України і США хіба в 1992 році, іще до прибуття Романа Попадюка. Причин такої ситуації може бути дві. Одна з них передбачає, що у Держдепі з поспіхом відкликали Йованович, після чого не зовсім розуміють, що робити далі - тому й "підвішують" ситуацію на декілька місяців. Очікуючи, з одного боку, оцінити динаміку стосунків між новообраним українським президентом та вашингтонською адміністрацією, а з іншого боку - сподіваючись без поспіху знайти кандидатуру, найбільш придатну для посади посла в Україні.

Натомість інша причина відсутності американського посла в Києві є помітно менш ймовірною, але й далеко менш приємною для України. І полягає вона у тому, що в Білому Домі свідомо відмовляються від призначення чергового посла для того, щоб продемонструвати Україні своє невдоволення низькими темпами розслідування "справи Ситника" та інших елементів "Українагейту" з числа тих, які могли б принести політичні дивіденди Дональду Трампу. Таких дивідендів американський президент гостро потребує після розгромного для його підтримки з боку Конгресу "прощання з Мюллером".

Втім, настільки явне використання Держдепу для досягнення особистих політичних цілей Дональда Трампа чинний держсекретар Майк Помпео навряд чи допустив би. Хоча б тому, що період президентства Трампа рано чи пізно закінчиться - і по слідах його діяльності на президентській посаді однозначно підуть спадкоємці Мюллера. З тією тільки відмінністю, що ніякі інструкції, що забороняють починати кримінальне проваження проти Дональда Трампа, до того моменту не існуватиме.

Тому найбільш ймовірним є той факт, що призначення Крістіни Квін є результатом неглибокого кадрового резерву Держдепу США у період правління Дональда Трампа, про що неодноразово говорили чинні й колишні співробітники цього відомства.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна