Натяки Тейлора: Як далеко зайде зустріч Трампа і Зеленського

Заяви повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора, зроблені ним в інтерв’ю з УП, на перший погляд, виглядають так, ніби Держдеп США освідчується у коханні як до нового українського президента, так і до його команди.

Є в цій розмові й обіцянки двох ймовірних побачень – пардон, зустрічей між Трампом та Зеленським, і твердження про очевидну (принаймні, для Тейлора) відсутність впливу будь-яких олігархів на рішення українського президента, і готовність прийняти будь-який кадровий вибір нового президента, який, без сумніву, не вплине на стосунки із США.

Втім, якщо вчитатись в суть професійно-оптимістичних пасажів дипломата, враження складається вже трохи інакше.

По-перше, як і передбачав Depo.ua, побачення між Зеленським та Трампом у Варшаві або в Нью-Йорку буде мати суто декларативний характер. "У Варшаві чи то у Нью-Йорку буде коротка зустріч. Це буде можливість для президентів сказати "Hello!" один одному, особисто обмінятися привітаннями", - так охарактеризував потенційне спілкування Тейлор. Що й не дивно – оскільки хоч на заходах у Варшаві, хоч на засіданні Генасамблеї в Нью-Йорку буде своя дуже насичена програма, і повноцінні переговори в ній просто "не вмістяться".

По-друге, дата реальної змістової зустрічі визначена вже істотно менш точно. "Я сподіваюся, що вона буде за місяць чи два у Вашингтоні", - зазначив Тейлор, в дуже дипломатичний спосіб демонструючи, що фінального рішення наразі немає.

І, по-третє, ведучи мову про очікування від гіпотетичних результатів подібних зустрічей, Тейлор каже наступне: "Ми чекаємо... що президенти поспілкуються, оцінять підтримку, яку США надають Україні, і підтвердять, що ця підтримка зберігатиметься".

В перекладі з дипломатичної на загальнолюдську це означає, що наразі не йдеться про розширення економічної чи безпекової співпраці, чи про якісь нові спільні проекти. Йдеться лише про "збереження підтримки". Яке, судячи зі всього, теж не є гарантованим фактом.

У чому ж причина настільки стриманої позиції Вашингтона у питанні співпраці з чинним українським президентом? Відповідь на це питання знає, вочевидь, не надто багато людей у вашингтонській та київській адміністраціях. І повірений у справах США в інтерв’ю при них скромно мовчить, розповідаючи про те, що для зустрічей не існує "жодних перепон, крім питання графіку".

Тому для громадськості в цій сфері відкривається достатньо широкий простір для спекуляцій. Які можуть включати що завгодно, починаючи від бажання США вплинути на кандидатуру майбутнього українського прем’єра, чи вимог стосовно реального дистанціювання людей Коломойського від процесу прийняття управлінських рішень в президентському офісі, і закінчуючи бажанням команди Трампа отримати компромат на сина Джо Байдена, Гантера, який може бути причетним до діяльності сумнівних комерційних структур в Україні.

Звичайно, ні про який радикальний розрив із стратегічним союзником не йдеться, і Тейлор неодноразово наголошує на необхідності спільного протистояння Росії.

Більше того, якщо прийняти до уваги той факт, що навіть над "короткою" зустріччю президентів, окрім Курта Волкера і Тейлора, працює ще й міністр енергетики США Рік Перрі, то, загалом, можна припустити, що справа не обмежиться лиш фотосесією, а включатиме і якесь планування протидії російському нафто-газовому лобі в Європі.

Але на сьогодні немає сумніву в тому, що Вашингтон готовий тільки до спорадичних і поверхневих контактів з українським президентом. Для суттєвої розмови, яка може принести вагомі результати в двосторонній співпраці, потрібне "збігання графіків", якого наразі немає.