Крихкі гарантії: Чому Кремль відмовив Вірменії, але ринувся допомагати Таджикистану

Історія з Вірменією, котра, маючи статус члена Організації договору про колективну безпеку, попросила про допомогу цей "російський аналог НАТО", про яку писало Depo.ua, отримала доволі швидке продовження.

Оскільки вже сьогодні, за підсумками переговорів міністрів іноземних справ держав – членів ОДКБ, які проходили у Душанбе, було прийнято рішення відмовити країні-члену організації в наданні допомоги.

За інформацією джерел російських ЗМІ, партнери Єревану по ОДКБ вирішили, що у випадку з інцидентом біля Чорного озера (де азербайджанські військові на декілька кілометрів зайшли вглиб вірменської території – ред.) про "виникнення загрози безпеці, стабільності, територіальної цілісності і суверенітету" Вірменії не йдеться. І крапка.

Під час підсумкової прес-конференції очільник російського МЗС Сергій Лавров заявив, що "за попередньою домовленістю зі сторонами Росія запропонувала посприяти в проведенні делімітації і демаркації кордонів і виступила з ініціативою про створення з цією метою спільної вірмено-азербайджанської комісії, в якій Росія могла б брати участь в якості консультанта або посередника".

Себто, якоїсь більш реальної допомоги, аніж "спільна комісія", Єреван не отримав. Що, напевно, не надто позитивно вплине на політичний рейтинг чинного керівника країни, виконувача обов'язків прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. З іншого боку, фактична відмова Росії втручатися в конфлікт, який виник вже на території країни – члена ОДКБ, навряд чи підніме як популярність проросійських політичних проектів, які протистоять Пашиняну, так і авторитет самого ОДКБ. Попереднім ударом по якому стала невелика прикордонна "битва" між таджицькими та киргизькими військовослужбовцями, під час якої загинуло близько 60 осіб.

Втім, більш чи менш спритні спроби відмовитися від виконання договірних гарантій були не єдиною, а можливо – і не головною метою Лаврова на цій зустрічі.

Іншою ціллю московських дипломатів стала спроба переконати Таджикистан в необхідності посилення військової та економічної інтеграції з Росією. І сьогоднішня зустріч – це тільки перший крок в низці дипломатичних заходів, "апофеозом" яких, вочевидь, стане запланований на вересень візит до Таджикистану Володимира Путіна. Стосовно безпекового елементу співпраці між Росією та Таджикистаном, то для нього є дві ключові причини.

Перша полягає в тому, що після виведення військ США з Афганістану, яке може трапитися до кінця цього року, Таджикистан, який має з Афганістаном більше тисячі кілометрів не дуже добре контрольованого кордону, може опинитися у вкрай прикрій ситуації. Як з точки зору ймовірного поширення радикального ісламу, представники якого непогано почувають себе на афганській землі, і невдовзі можуть отимати всю повноту влади в країні. Так і з точки зору ймовірного масштабного наркотрафіку, який існував і за присутності американських військ – але тепер може вийти на якісно новий рівень. "Ми готові надавати Таджикистану всю необхідну допомогу в справі боротьби з тероризмом, екстремізмом і незаконним обігом наркотиків", – заявив Лавров. Наразі невідомо, чи для цього вистарчить сил 201-ї військової бази, яка вже є в Таджикистані – чи Кремль спробує істотно розширити кількість своїх збройних сил в регіоні.

Натомість другий стимул для Росії посилити військову присутність може полягати в бажанні контролювати середньоазійський повітряний простір – у випадку, якщо у США справді вирішать створити якусь нову військову базу в регіоні. Принаймні, на це натякає озвучене Лавровим бажання російського президента створити "об'єднану територіальну систему протиповітряної оборони Росії та Таджикистану". І тут розповіді про "загрозу радикалів з Афганістану" вже не спрацьовують – оскільки з авіацією в тих, скажемо прямо, не дуже добре.

А ще однією ціллю візиту Лаврова, цілком ймовірно, став торг довкола того, які економічні преференції з боку Росії можуть спокусити Таджикистан увійти до Євразійського економічного союзу, від вступу до якого Душанбе дотепер ввічливо, але твердо відмовлялося. Серед хапропонованих "цукерок", за чутками, обіцяли спрощення роботи таджицьких "гастарбайтерів" у Росії, а також полегшення доступу товарів з Таджикистану на ринки решти країн цього економічного блоку.

Наскільки вдалою була місія Лаврова – покажуть ближчі місяці, а також результати візиту Путіна. Але, загалом ситуація складається так, що Росія вимушена демонструвати нехтування інтересами одних союзників по ОДКБ – і при тому переконувати інших, що тільки в межах цього блоку вони будуть достатньо захищеними.