На Росії створили інтерактивну карту ГУЛАГу

Творці карти закликали до участі в проекті істориків з регіонів Росії і приймають будь-які відомості про табори і їхні підрозділи, передає Depo.ua з посиланням на Тайга.Інфо.

База даних з історії та географії виправно-трудових таборів (ВТТ), які діяли в СРСР з 1918 по 1960 рік, показує масштаб радянської каральної системи, табори якої розташовувалися по всій країні - від Балтійського моря і Криму до Чукотки і Сахаліну.

Проект показує, як зароджувався ГУЛАГ, поступово набирав силу, досяг піку під час Великої Вітчизняної війни і до 1960 року пішов на спад. Для створення карти музей склав список таборів, позначив час і місце їхнього існування, чисельність і склад в'язнів, смертність в місцях позбавлення волі.

"Сибірський ВТТ був організований у вересні 1929 року на виконання рішення уряду про використання праці ув'язнених при колонізації віддалених районів СРСР і експлуатації їх природних багатств. Управління табору розташовувалося в Новосибірську, звідки воно неодноразово переносилося в місто Маріїнськ і назад. Сибірський табір діяв щонайменше до 1 січня 1960 року", - повідомили на сайті проекту.

Значну частину контингенту Сибірського табору складали засуджені за контрреволюційні злочини. Так, за даними на 1 жовтня 1938 року 14 171 в'язень з 45 295 був засуджений за політичними статтями. Максимальна кількість утримуваних тут в'язнів була зафіксована у 1938 році і склала 78 838 людей. 21 травня 1939 року спецвідділення табору з особливим режимом утримання були ліквідовані, а найбільш "соціально-небезпечні" - переведені в віддалені табори: Північно-Східний, Норільський, Воркутинский ВТТ та інші. До третини контингенту Сибірського табору були жінки: за даними на 1 березня 1951 року, з 33 225 в'язнів табору 13 845 були жінками.

Більшість таборів ГУЛАГу мали виробничу спеціалізацію: займалися сільським господарством, видобутком лісу або корисних копалин, будівництвом заводів, залізниць та інших об'єктів. Серед таборів були такі, де засуджені за побутовими статтями жили пліч-о-пліч з політичними в'язнями, а були і "особливі табори", призначені виключно для утримання засуджених за 58-ю статтею.

На карті представлені виправно-трудові, особливі і перевірочно-фільтраційні табори. Зараз вона налічує 555 табірних утворень на території СРСР і за його межами. Надалі творці карти планують додати перші табори на території Української РСР, спецтабори в Східній Німеччині і спецпоселення, в які відправляли розкуркулених і депортовані народи. Крім того, карта, спроектована компанією "урбік", буде поповнюватися фотографіями і документами.

"Ми працювали над цією картою три роки: вивчали документи, збирали статистику, залучали до роботи дослідників з регіонів Росії. Це якісно нова наукова платформа, яка об'єднує істориків по всій країні. Проект допомагає отримати цілісне уявлення про масштаби та географії ГУЛАГу, простежити в часі і просторі розвиток системи і життя окремо взятих таборів, сприяє розвитку регіоналістики і міждисциплінарних підходів до вивчення політичних репресій в СРСР", - каже директор Музею історії ГУЛАГу Роман Романов.

Директор музею також закликав до участі в проекті істориків з регіонів Росії, від яких беруть будь-які відомості про табори і їхні підрозділи. В першу чергу, інтерес представляють картографічні матеріали, фотоальбоми НКВС-МВС, статистичні дані та інші історичні документи, сучасні фотографії залишків таборів, які будуть додані як довідкова інформація до інтерактивної карти.