Вибори у Молдові: Як війна Плахотнюка з соціалістами може підірвати країну

До виборів у Молдові залишилося якихось дві доби, і електоральні перегони, вийшовши на фінішну пряму, увійшли в свою особливо гостру фазу. Ситуація на фініші наступна: є фаворит виборів, Демократична партія, створена олігархом і "некоронованим королем" Молдови Владом Плахотнюком. Після того, як Плахотнюку вдалося посадити у в'язницю свого єдиного конкурента важковаговика, екс-прем'єра Молдови Влада Філата, його "демократи" мають фактично нічим не обмежену владу в республіці. Вони контролюють як парламент, так і силові структури. Єдина їхня проблема - це брак довіри з боку населення. Нелюбов до ДПМ настільки радикальна, що партія періодично випадає у соцопитуваннях навіть із трійки лідерів. Що дотепер Плахотнюк компенсував активним використанням адмінресурсу. Наприклад, коли на виборах мера Кишинева виграв опозиціонер - результати виборів просто взяли і відмінили.

До речі, ці вибори пройдуть в Молдові за новою виборчою системою: половина парламенту буде обрана за партійними списками, половина - в одномандатних округах. Це теж було ініціативою ДПМ, де сподіваються, що на мажоритарних округах за допомогою адмінресурсу та гречки у кандидатів від партії влади буде помітно більше шансів.

Протистоять Плахотнюку лише дві сили - це проросійські молдовські соціалісти на чолі з достатньо одіозним президентом країни Ігорем Додоном, та альянс прозахідних опозиціонерів ACUM, у який входять партії "Дія і солідарність", "Платформа Гідність і правда", та деякі інші політсили.

На перший погляд, молдовські соціалісти на чолі з перманентно відстороненим від посади Додоном (у Молдові популярною є практика, за якої Конституційний суд відсторонює президента від влади і віддає його повноваження спікеру парламенту з числа "плахотнюківських") є достатньо маргінальною політсилою. Що, втім, не заважає їм користуватись підтримкою старшого покоління мешканців Молдови - і активною підтримкою Кремля.

Наприклад, в якості передвиборчої промоції Додона російське МВС почало арешти обвинувачених у виведенні з Молдови колосальних сум за схемою, організатором якої російське слідство вважає Володимира Плахотнюка. До слова, оголошеного росіянами в міжнародний розшук.

Ще один передвиборний сюжет закрутився довкола двох молдовських льотчиків, яких Росія зуміла визволити у дружніх тепер до Кремля терористів з "Талібану". Їх, судячи з усього, в урочистій обстановці повинен зустріти на батьківщині Додон. Тому молдовським дипломатам з підконтрольного Плахотнюку МЗС льотчиків у Москві банально не віддали.

Специфічним приводом до уваги відзначилась і прозахідна опозиція. Двоє опозиційних лідерів Молдови учора звинуватили молдовську владу в отруєнні їх важкими металами - зокрема, ртуттю. Лідери блоку ACUM Майя Санду і Андрій Нестасе стверджують, що стали "мішенню для атак влади, яка хоче їхньої смерті". У відповідь на що плахотнюківська Демпартія пов'язала "всі звинувачення на адресу влади" із наближенням виборів.

Вся ця достатньо нервова обставновка, за якої одна політсила, користуючись колосальною адміністративною перевагою, явно готується спотворити результати народного волевиявлення, а реально прозахідним політикам, не виключено, доведеться блокуватись із путінськими маріонетками для того, щоб повернути хоч трохи демократії в країну, окуповану Демократичною партією, виглядає як сюжет із Кафки.

Та, здається, цей сюжет є майже неминучим фіналом ситуації, за якої влада - незалежно від того, як називається правляча партія - виправдовує власну корупцію та неефективність своєю "проєвропейською спрямованістю". Бо насправді олігарх Влад Плахотнюк має до сучасної Європи рівно стільки ж стосунку, скільки має до неї всенародно обраний Ігор Додон. Чи навіть більш всенародно обраний Володимир Путін.

Який, швидше за все, зробить усе можливе для того, щоб скористатись колосальною соціальною та політичною турбулентністю, у яку післязавтра увійде Молдова.