Між Європою та США: Як другий тур виборів у Польщі вплине на відносини Варшави і Києва

Як Дуда, так і Тшасковський в разі обрання продовжать політику підтримки Києва. Інша річ, що реалізовуватися вона буде, скоріше за все, трохи по-різному

Між Європою та США: Як другий тур виборі…
Фото: EPA

Цьогорічні вибори президента Польщі стали процесом складним, тривалим і сповненим несподіванок. Врешті, як і будь-які вибори в період пандемії коронавірусу. Перенесення голосування, його гібридний характер, за якого можна було йти на дільницю або ж проголосувати поштою – все це викликало чимало емоцій та суперечок. Для прикладу —перед виборами польські листоноші, побоюючись за здоров'я під час пандемії, відмовилися розносити виборчу документацію тим громадянам, які хотіли проголосувати дистанційно. Щоб подолати цей "бунт на кораблі", польській владі довелося звільнити главу "Польської пошти" і призначити на це місце заступника міністра оборони.

При тому температура протистояння між головними суперниками – "Правом і справедливістю" та "Громадянською платформою" – піднялася до небачених висот. Сторони висували взаємні звинувачення у всіх смертних гріхах. А "Громадянська позиція", по заслугах оцінивши провальну кампанію своєї кандидатки Малгожати Кідави-Блонської, висунула замість неї столичного мера Рафала Тшасковського.

З іншого боку, саме напруження всіх політичних сил в процесі кампанії, ймовірно, і стало причиною того, що поляки масово пішли на вибори. Явка у 64,4% стала для Польщі рекордом з часів перших посткомуністичних волевиявлень.

За озвученими сьогодні вранці фінальними результатами, чинний глава держави Анджей Дуда посів перше місце, отримавши 43,50% голосів. На другому місці кандидат від "Громадянської платформи" Тшасковський із 30,46% голосів. На третьому – позапартійний Шимон Головня з 13,87%.

На Польщу чекає другий тур виборів, що відбудеться через два тижні, і його результат чітко спрогнозувати не може ніхто.

У певний момент в Україні намагалися подати протистояння Дуди з Тшасковським – і "Права і справедливості" з "Громадянською платформою" загалом – як своєрідний аналог протистояння між патріотичними силами та "президентом для всіх" в Україні.

Результати польських виборів стовідсотково спростовують подібне порівняння. І штука навіть не в тому, що Тшасковський – інтелектуал з немалим політичним досвідом, роботою в Європарламенті і кар'єрою в уряді. Чи що, наприклад, Порошенко завше був єврооптимістом, на відміну від людей, що стоять біля керма "Права і справедливості".

Головна різниця в тому, що базовим електоратом Дуди, за результатами соцдосліджень, були пенсіонери та мешканці сільської місцевості. В той час як за Тшасковського голосували мешканці міст середнього віку та студенти. Несподівано високий результат Тшасковського якраз і пояснюється тим фактом, що молодь, несподівано для всіх, таки дійшла до виборчих дільниць.

"Польським Зеленським", з певною долею наближення, можна назвати радше незалежного кандидата, телеведучого Головню. Скромний результат якого, на фоні успіхів популістів у всьому світі, таки говорить по те, що польська політична культури має свою специфіку.

Зараз, напередодні другого туру, очевидним є той факт, що долю виборів вирішить електорат тих кандидатів, що полишили політичну боротьбу. І передбачити тут щось дуже складно. Оскільки відкрито підтримувати Анджея Дуду наразі не поспішає ніхто.

Навіть ідеологічно близький до "ПіСу" кандидат від ультраправої "Конфедерації" Кшиштоф Босак, який отримав трохи менше за 7% і прийшов до фінішу четвертим, від пропозиції правлячої партії підтримати Дуду скромно ухиляється.

Але і в Тшасковського з залученням голосів конкурентів перед останнім боєм все теж неідеально. Оскільки за винятком Роберта Бедроня, який від початку обіцяв Тшасковському підтримку в другому турі, інші кандидати — в першу чергу, позасистемний Головня, а також представники Польської селянської партії — також із підтримкою кандидата від "громадянської платформи" наразі не поспішають. Завдання додатково ускладнюється тим фактом, що ідеологічна база цих партій суттєво відрізняється від поглядів Тшасковського, і пішовши на істотні поступки, він ризикує втратити частину власного електорату. Додаткової інтриги в ситуацію додає той факт, що Дуду практично у відкриту підтримує президент США Дональд Трамп, який зустрівся із ним за кілька днів до першого туру. З іншого боку, чимало європейських політсил заявили про підтримку кандидатури Тшасковського.

Позитивним для України є той факт, що хто б із двох кандидатів не став президентом Польщі — це навряд чи істотно вплине на підтримку Києва з боку Варшави. Оскільки обидва кандидати демонструють критичну позицію стосовно Росії, і обидва визнають колосальне значення польсько-українських економічних відносин.

Але специфіка цієї підтримки істотно залежить від особи кандидата. В разі обрання Дуди співпраця буде розвиватися, в першу чергу, у двосторонньому форматі — або ж в трикутнику Вашингтон-Варшава-Київ.

Натомість Тшасковський, в силу політичного досвіду і контактів у Європарламенті, депутатом якого він був, є ентузіастом розвитку формату Східного партнерства — і, в перспективі, може стати ефективним адвокатом України в Брюсселі та європейських столицях.

 

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"