Міністерська зустріч НАТО: Як альянс протидіятиме Росії

Після того, як Москва розірвала стосунки з НАТО, від альянсу чекали політичних заяв — чи то про необхідність "враховувати інтереси Росії", чи, навпаки, про необхідність протидії в політичній площині. Натомість міністри оборони членів альянсу зосередились на військовій протидії гіпотетичним атакам Кремля в Чорноморському та Балтійському регіонах

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Міністерська зустріч НАТО: Як альянс про…
фото: Getty

Засідання міністрів оборони країн-членів НАТО іще триває, але ключові моменти, винесені на нього, схоже, було обговорено. Зокрема, учора міністри оборони країн НАТО затвердили Концепцію стримування і оборони Євро-Атлантичного регіону (здебільшого — від Росії), а також обговорили особливості протидії Китаю.

За словами генсека альянсу Єнса Столтенберга на вечірній прес-конференції, головними досягненнями зустрічі, вочевидь, стало обговорення і узгодження ключових моментів так званого оборонного планування НАТО.

Простіше кажучи, країни-учасники погодились, які ресурси вони виділятимуть, щоб забезпечити, як то сформулював Столтенберг, "можливості для надійного стримування та оборони". Процес цей був, вочевидь, довгим і складним — оскільки більшість країн-членів НАТО мають тільки якусь частину засобів із повного спектру стримування, доступного для альянсу загалом, і узгодити, хто, що і в якій кількості триматиме у бойовій готовності було не просто. Тим паче, що в ході вчорашнього обговорення йшлося про те, що НАТО може протиставити масштабній атаці Росії, з атаками в Балтійському та Чорноморському регіонах (вочевидь, на країни Балтії та Україну), ймовірно — з використанням ядерної зброї.

Інформація про якісь конкретні цифри та кроки у цій площині, звичайно, навряд чи стане публічною. Рівно ж як і не стовідсотковим фактом є те, що узгоджені міністрами оборони витрати будуть реалізовані в повному обсязі всіма національними урядами.

Втім, деякі конкретні домовленості зустрічі були оприлюднені.

Зокрема, Столтенберг анонсував подальше збільшення присутності НАТО в Чорноморському регіоні. "Три союзники по НАТО – це прибережні держави: Туреччина, Румунія та Болгарія, і, звичайно, у нас є два дуже близьких партнера, Грузія та Україна, і ми бачили незаконну анексію Криму, і ми бачили агресивну поведінку Росії в Чорному морі. Отже, ми збільшили нашу присутність у регіоні, у повітрі, на суші та на морі, і ми постійно оцінюємо, що ще можна зробити, збільшуючи нашу присутність, а також збільшуючи нашу здатність швидко розгортати сили, якщо це буде потрібно" — заявив Столтенберг.

Втім, "російське питання" Чорним морем на зустрічі, звісно, не обмежилося.Однією з ключових тем стало розгортання нових російських ракетних систем на європейській території Росії. Зокрема, вочевидь, йшлося в першу чергу про здатні нести ядерну зброю "Іскандери", що їх Москва продовжує розміщувати у Калінінградській області. З цього приводу Столтенберг заявив: "Ми не будемо дзеркально відображати деструктивну поведінку Росії. І ми не маємо наміру розміщувати нові ядерні ракети наземного базування в Європі".

Натомість пакет протидії, узгоджений країнами НАТО, включатиме: значне покращення протиповітряної та протиракетної оборони, посилення конвенційних можливостей Альянсу за допомогою реактивних літаків п’ятого покоління, посилення тренувальних вправ та роботи розвідки. І ключовий, останній аргумент, який озвучив Столтенберг — це підвищення готовності та ефективності засобів ядерного стримування. Що, гіпотетично, може означати не розміщення нових одиниць ядерної зброї у Європі, від якого альянс відмовився, але, як мінімум, глибоку модернізацію наявних систем.

У такий спосіб, НАТО від політичних заяв врешті перейшло до збільшення боєготовності на ключових напрямках ймовірного удару Росії. В такий спосіб прямо провокуючи Кремль на подальшу гонку озброєнь, та перехід від гібридної війни до класичного протистояння в стилі холодної війни.

Якою буде відповідь Росії — наразі сказати складно. Але приготування альянсу явно привернули увагу Путіна, який на засіданні Валдайського клубу взявся критикувати НАТО.

Щоправда, не за нарощування боєготовності на кордонах— а за "військове освоєння території України", а також за можливість "розмістити ракети в навчальних центрах в Україні".

В такий спосіб російський президент намагається конвертувати інтенсифікацію протистояння Росії з НАТО у черговий сеанс ненависті до Києва. Але чи йдеться про бажання виправдати витрати Росії на війну з Україною перед власним зубожілим населенням, чи про підготовку до нарощування тиску на Україну — сказати однозначно наразі неможливо.

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme