Виклик Кремлю: Чи позбудеться Путін своїх європейських адвокатів

Плани президентки ЄК змінити правила голосування стосовно санкцій за порушення прав людини можуть зруйнувати систему "дипломатичного захисту" Росії. Інша річ, що реалізація плану дер Ляєн не буде ані швидкою, ані простою

Виклик Кремлю: Чи позбудеться Путін свої…

Вчорашнє послання президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн до депутатів Європарламенту було масштабним – півтори години концентрованого і осмисленого тексту.

І стосувалося воно, здебільшого, тих викликів і проблем, які стоять зараз перед Європою. Відновлення економіки після коронакризи, проблема мігрантів, необхідність скорочення викидів парникових газів.

Тому геополітики в ньому було небагато. Росію, наприклад, взагалі згадали тільки раз. "Тим, хто виступає за більш тісні стосунки з Росією, я хочу сказати: отруєння хімічною речовиною Навального - це не поодинокий випадок. Ми вже були свідками подібного підходу в Грузії, Україні, Сирії і в Солсбері. Ми спостерігали втручання у вибори в різних частинах світу. Ця модель поведінки не змінюється. Ніякої газопровід це не змінить". Короткий і достатньо прозорий випад проти прихильників Росії в європейській політиці.

Але політичні оцінки – це одна справа. А їх практична реалізація – дещо інша. Втім, і тут дер Ляєн є чим похвалитися. Оскільки вона пообіцяла впродовж найближчих місяців винести на голосування європейський аналог американського "акту Магнітського". Себто напівавтоматичного і глобального механізму накладення санкцій на всіх причетних до грубих порушень прав людини. За заявами очільника європейської дипломатії Жозепа Борреля, цей європейський механізм збираються назвати "актом Навального". Будемо надіятися, до речі, що український аналог, "акт Сєнцова", який готує наше МЗС, не сильно відстане від європейського. І включатиме в себе не тільки санкції за порушення прав українців на Донбасі та в Криму – але матиме глобальну дію стосовно всіх, хто порушує людські права.

Цим запропоновані дер Ляєн новації не обмежуються. Інший, можливо, навіть важливіший момент полягає в тому, що очільниця Єврокомісії запропонувала, щоб майбутні рішення, "принаймні ті, що стосуються прав людини і санкцій", ухвалювалися не консенсусом, а кваліфікованою більшістю.

Якщо ця пропозиція буде реалізована, то для прийняття рішення стосовно санкцій їх повинні підтримати 55% країн-членів, що представляють 65% населення ЄС.

Який це дасть практичний ефект? За подібних умов голосування не надто чисельні, а нерідко – зовсім не перенаселені адвокати Росії та інших "суверенних демократій" банально не зможуть блокувати рішення стосовно санкцій.

Крихітний Кіпр не зможе стримувати увесь ЄС від санкцій проти Росії за будівництво Керчинського мосту чи хакерські атаки на Бундестаг. І санкції проти білоруського режиму також не зможе стримувати. І навіть відносно більші країни – на кшталт Австрії – також не зможуть блокувати невигідні для Москви рішення в обмін на економічні чи якісь інші преференції.

У такий спосіб любовно вибудувана кремлівським режимом впродовж багатьох років система блокування рішень ЄС фактично може припинити своє існування.

Інша річ, що запропоноване президенткою ЄК рішення буде не так щоби дуже легко реалізувати. Перший крок в цьому напрямі, вочевидь, буде здійснено вже наступного тижня, під час самміту ЄС 24-25 вересня.

Втім, зараз, на хвилі роздратування політикою Москви з одного боку, і слабкою фінансовою підтримкою російських адвокатів є Європі через кризу в Росії – з іншого, в Урсули фон дер Ляєн є реалістичні шанси здійснити цю реформу. Від якої в кінцевому залишку залежатиме, чи стане ЄС в якийсь момент реальним геополітичним гравцем, чи так і залишиться своєрідною сукупністю "стурбованих націй".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"