Косяк на шляху ОБСЄ: Чому Росія розвалює організацію

Проблеми з адекватною роботою спецмоніторингової місії ОБСЄ на Донбасі, в тій чи іншій мірі, тривають чи не від початку її діяльності. Доступ спостерігачів до об'єктів на території сепаратистських анклавів регулярно обмежувався, безпілотні літальні апарати періодично знищувалися, а на роботу спостерігачів регулярно скаржилися — при тому як проросійські бойовики, так, час від часу, і українська сторона.

Але впродовж останнього місяця складається враження, що Кремль та підконтрольні сепаратисти взяли курс на поступове "видавлювання" ОБСЄ з регіону.

У кінці вересня стало зрозуміло, що мандат місії спостерігачів ОБСЄ на кордоні Росії та України у пунктах пропуску "Гуково" та "Донецьк" Москва не продовжить — і з 1 жовтня там будь-яке спостереження там було припинено. Тоді постпред Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич заявив, що рішення не продовжувати мандат місії спричинене тим, що присутність спостерігачів на російській території використовується для "пропагандистських антиросійських нападок". Паралельно із тим Росія 27 вересня зірвала нараду ОБСЄ у Варшаві — ставши єдиною з 57 країн, яка відмовилася від проведення заходу, присвяченому правам людини і основним свободам, включаючи демократичні вибори, управління та інститути.

І ось підконтрольні Кремлю формування пішли далі — фактично заблокувавши роботу СММ ОБСЄ у самопроголошеній "ДНР". Звичайно, формально сепаратисти протестують не проти СММ ОБСЄ як такої. Вони вимагають засудження з боку ОБСЄ факту затримання українською контррозвідкою бойовика "ЛНР" Андрія Косяка, який розвідував українські позиції біля селища Золоте. А при затриманні назвав себе "офіцером - спостерігачем Спільного центру контролю та координації".

Але цілком очевидно, що в цьому випадку Кремль та сепаратисти вимагають неможливого. Оскільки Косяк є бойовиком "ЛНР", яких ніколи до складу СЦКК не залучали. Його затримали зі зброєю — при тому що спостерігачам носити зброю суворо заборонено. І, врешті-решт, Росія відкликала своїх офіцерів з СЦКК 2017-го року, що тільки додає сумнівів стосовно статусу вищезгаданого Косяка.

Тому в Кремлі розуміють, що затриманого бойовика Київ відпустити вже не може — оскільки це буде демонстрацією відвертої слабкості, яку частина українського суспільства президенту Зеленському не вибачить. Максимум, що може трапитись — це обмін Косяка на когось із українських військовополонених.

Тому вся історія з цим "офіцером СЦКК" виглядає як тривіальна спроба підняти градус протистояння на Донбасі — і звинуватити СММ ОБСЄ у "неспроможності впливати на ситуацію" чи навіть "підіграванні Україні", як то вже було зроблено в історії з пунктами пропуску "Гуково" та "Донецьк".

Мета цієї провокації спрямована не так навіть проти України, як саме проти ОБСЄ. І ключових причин для такого кроку Москви є дві.

Перша із них — це роздратування Кремля тим фактом, що ОБСЄ відмовилась надсилати спостерігачів на останні російські вибори до Думи. Тоді Кремль вимагав скоротити розміри спостережної місії до 60 осіб — замість 500, яких хотіли надіслати в міжнародній організації. В результаті ОБСЄ від спостереження відмовились. А у Москві довго й голосно заявляли, що самі іще можуть "навчити демократії" міжнародну організацію.

А інший аргумент, яким, вочевидь, керується російський президент у своїй спробі делегітимізувати ОБСЄ — це бажання підірвати авторитет однієї з небагатьох незалежних міжнародних організацій, яка послідовно, із фото- та відеодоказами в руках, заявляє про причетність Росії до збройного конфлікту на Донбасі. Припинення її діяльності у регіоні дасть Москві можливість більш переконливо заявляти про "провокації з українського боку" та "відсутність російських військ на Донбасі". Спецмоніторингова місія на Донбасі не вписується в пропагандистську модель Москви про "агресивну Україну". Тому Кремль робить все можливе, щоби цієї місії там не було.