"Кисла нафта" Путіна: Чому Лукашенко припинив поставку нафтопродуктів в Україну

Мінськ призупинив експорт світлих нафтопродуктів до України. На перший це погляд це повідомлення виглядає, як артпідготовка у санкційній війні, яку Москва оголосила Києву, пообіцявши припинити поставки нафтопродуктів з 1 червня. Втім, подробиці наштовхують на думку, що все зовсім не так просто.

По-перше, Білорусь зупинила експорт світлих нафтопродуктів і в Польщу, і до країни Балтії. Мінськ пішов на це, навіть побоюючись цілком ймовірних штрафних санкцій за зрив контрактів. По-друге, заступник гендиректора Білоруської нафтової компанії заявив, що вже до кінця поточного року заплановано організувати імпорт нафти неросійського походження через порти Балтії або України. Додавши, що в разі імпорту нафти морським шляхом через порт Одеси для подальшого транспортування може бути задіяний нафтопровід Одеса-Броди.

Що ж стало причиною всіх цих різких тілорухів, які розпочалися, як тільки стихла історія з несподіваним ремонтом нафтопроводу "Дружба"? Білоруська сторона стверджує, що все трапилось через жахливу якість російської нафти. Зокрема, 19 квітня "Белнафтохім" заявив про різке погіршення якості російської сировини, а 21 квітня почав обмежувати експортні поставки нафтопродуктів. Представники концерну поскаржились, що вміст хлорорганічних сполук в нафті Urals, що надходить до Білорусі по нафтопроводу "Дружба" "в десятки разів перевищують граничні значення" за кількістю шкідливих домішок.

Хлорорганічні сполуки в низьких концентраціях, в принципі, використовуються при транспортуванні нафти для поглинання сірководню. А от у високій концентрації вони небезпечні для обладнання нафтопереробних заводів. При реакції хлорорганіки з воднем утворюється, в тому числі, й соляна кислота, що руйнує обладнання. За чутками з білоруських ЗМІ, така історія вже трапилася на Мозирському НПЗ, де вимушені проводити екстрений ремонт. За словами очільника "Белнафтохіму" втрати білоруської сторони тільки на відновлення обладнання можуть скласти десятки мільйонів доларів. Окрім того, велику партію легких нафтопродуктів довелося спалити на факелах підприємства.

А тим часом, за даними порталу enkorr, неякісна російська нафта з підвищеним вмістом хлорорганічних сполук досягла європейських нафтопереробних заводів. Вчора вона потрапила на НПЗ в Німеччині, що знаходиться на північній гілці нафтопроводу "Дружба", а сьогодні досягла угорського НПЗ групи MOL.

"Ми повідомили одержувачів нафти про проблеми з якістю ще в п'ятницю, проте через великодні свята відповіді на ці повідомлення ми не отримали. Очевидно, що реакція буде завтра, коли персонал НПЗ вийде на роботу", - повідомив журналістам неназваний співрозмовник в "Укртранснафті". У цьому місці виникає логічне запитання: що це було? В тому, що у нафту попала хлорорганіка, сумніватись не доводиться - цей факт підтвердила як українська, так і білоруська сторона. Першим, нейтральним поясненням є результат якоїсь колосальної технологічної помилки чи несправності з російського боку. В результаті якої контрагентам, що купують російську нафту, буде завдано колосальних збитків.

Але якщо ця помилка є випадковою - то першими, і максимально голосно, про неї мали би заявити саме росіяни, щоб зробити все можливе для мінімізації використання некондиційної нафти. Чого вони не зробили. Іншим, трохи дивним сценарієм виглядає свідома диверсія російської сторони. Яка свідомо завищила концентрацію хлорорганіки - можливо, маючи якусь інформацію стосовно того, що подібний сценарій буде найбільш небезпечним саме для білоруських НПЗ, і відносно "нешкідливим" для європейських центрів нафтопереробки. Така собі відповідь на несподівано перекриту білорусами "Дружбу". Хоча виграш від такої "спецоперації" буде неспівставним з операційними втратами.

Варіант, за якого білоруська сторона свідомо перебільшила масштаби проблеми, достовірним якось не виглядає - адже зупинка переробки нафти та відвантаження готових нафтопродуктів як до України, так і до Польщі та Балтії (які в Мінську розглядають як "преміальні ринки").

Втім, якою би не була справжня причина історії з "кислою нафтою", престиж Росії як постачальника вона, безумовно, підірве. Чи призведе це до переходу Білорусі на нігерійську чи саудівську нафту, яка рікою потече до Одеси і далі - питання відкрите. Але певне уявлення про надійність Росії для європейських споживачів - тих же Німеччини та Угорщини - інцидент, будемо надіятися, все ж дасть.