Хто є фаворитом Виборів-2019 та як Путін дурить Меркель і тисне газом на Україну

Тиждень що минає був багатим на українську тематику в світових ЗМІ. Depo.ua наводить найголовніші теми, пов'язані з нашою країною.

Maruv могла стати хітом

Скандал з нацвідбором на Євробачення, відмова від участі спочатку Maruv, а потім Freedom Jazz і Kazka, а в підсумку і зняття України з найпопулярнішого пісенного конкурсу в світі сколихнув ЗМІ. The New York Times запевняє, що пісня Maruv могла мати успіх на Євробаченні.  Американське видання запевняє, що пісня Maruv припала до душі глядачам і слухачам, але Суспільне та виконавиця не домовилися щодо контракту навіть після того, як та погодилася не виступати на Росії. Скандал же навколо неї почався через гастролі в країні-агресорі. 

The New York Times наводить слова викладача історії ХХ сторіччя Університету Халла Кетрін Бейкер. За ъъ словами, суперечки з приводу того, чи підходять виконавці на роль культурного дипломата своєї країни э типовими для нацвідборів Євробачення. Втім, на думку американського видання, Суспільне зробило собі ведмежу послугу. Бо Maruv могла всіх прославити. 

Проблеми Виборів-2019 та хто в нас фаворит

Все частіше Західна преса аналізує ситуацію навколо виборів президента в Україні, перший тур яких має відбутися 31-го березня. 

Видання Financial Times пише про високі рейтинги Володимира Зеленського, який випереджає за опитуваннями в президентській гонці Юлію Тимошенко та Петра Порошенка. Зеленський на думку авторитетної газети є наслідком "перевернутої догори дном політики в державі". А також, звісно, розчарування виборців у владі, яка прийшла після Майдану-2014.

"На жаль, їдкий запах корупції у високих кабінетах, що тримався до Майдану, відсутність прозорості та вплив олігархів на владу та бізнес нікуди не поділися", - зазначає видання. 

Як Тимошенко, так і Порошенко з Зеленським в якості президента викликають занепокоєння. Так пише Financial Times. Бо немає гарантії, що хтось із них перестане триматися за "заангажовану олігархами владу". У власній статті автор Тоні Барбер називає Порошенка "олігархом-мільярдером", Юлію Тимошенко "популісткою", а Зеленського тим, хто користується розчарованістю українців у системних політиках. 

Зеленський для електорату є "свіжим обличчям і голосом протесту". А електорат цей - молодь та жителі південно-східних регіонів.  Financial Times наводить слова одного з прихильників Зеленського із Білої Церкви, який каже, що комік "принаймні змусить нас більше сміятися". Втім, далеко не всім сьогодні смішно. 

Президент Американської торговельної палати в Україні Енді Гундер зазначає, що поки ніхто "гадки не має про те, чого очікувати від нього чи його партнерів​".

У той же час науковий співробітник Атлантичної ради Адріян Каратницький вірить у те, що Порошенко має високі шанси перемогти Зеленського та бути переобраним на другий термін. Бо привабливість Зеленського є тимчасовою і пов'язана з реакцією населення на складні п'ять років війни.

The Gurdian, посилаючись на слова аналітиків підкреслює, що з наближенням дня виборів позиції Зеленського можуть послабшати. Бо він має справу з досвідченими політиками, які вміють проводити передвиборчі кампанії. Британське видання нагадує про зустріч Зеленського з європейськими дипломатами, яка завершилася "фіаско." І додає, що попри цікаві моменти програми Зеленський не здатен обговорювати моменти на серйозному рівні. 

Газ і Путін з Меркель

Видання Forbes впевнене, що транзит російського газу через Україну буде гостро необхідний Кремлю в наступні роки. Джо Гарпер пише, що 31 грудня 2019-го завершиться газова угода між Києвом і Москвою. І до цього часу "Газпром" планує завершити будівництво "Північного потоку-2", а також "Турецького потоку". За планами вони мають позбавити Росію необхідності використовувати українську ГТС. Але поки що в Москви не вийде обійтися без України. Саме тому Москва тисне на Київ, щоб він пішов на її умови. Росія наполягає на продовженні чинного контракту на транзит, підписаного у 2009 році на умовах "Газпрому". Україну це не влаштовує і Київ збирається провести наступні переговори по газу в березні. У Кремлі не збираються йти на цей крок, всіляко відтягуючи розмову до травня-червня. Сподіваючись при цьому, що в Україні буде інший президент. 

До цього газові переговори відбувалися в січні. Автор матеріалунаголошує, що Київ потребує правового захисту ЄС проти російського втручання в сектор природнього газу та транзитну систему.

Також Forbes наводить слова президента України Петра Порошенка, який стверджує, що Київ зможе вирішити своє російське газове питання зменшивши споживання природного газу. А за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, Україна також зможе відмовитися від імпортованого газу в найближчі п’ять років завдяки відкриттю доступу до українських мінеральних ресурсів. 

У той же час німецький Der Spiegel наводить слова Міністра енергетики Росії Олександра Новака. Той взагалі сумнівається, що Росії потрібно зберігати транзит газу через Україну в майбутньому, бо це занадто дорого.

"Транзит через Україну зараз найдорожчий. Власне, він приблизно в 2,5 рази дорожчий, ніж через інші маршрути", - сказав Новак. 

В цілому, слова Новака - це також момент тиску перед переговорами, щодо нової угоди. От тільки Der Spiegel правильно відмітив момент - Ангела Меркель говорила з Володимиром Путіним про зберігання транзиту газу через Україну навіть після запуску "Північного потоку-2". А слова Новака свідчать про те, що Путін дурить Меркель, яку нібито запевнив, що транзит продовжиться. Хоча насправді Путін одразу уточнював, що газ через Україну качатимуть, якщо це буде вигідно. 

Ракети та заява Клімкіна з 10-ма

Якпише The Washington Post, після того, як ДРСМД помер - США нещодавно оголосили про вихід з договору про ліквідацію ракет малої й середньої дальності, посилаючись на порушення з боку Росії - в Україні можуть з'явитися потужні ракети дуже скоро.

ДРСМД, який був підписаний 1987-го року, згорнув низку ракетних програм колишнього СРСР, серед яких і Україна. Але тепер договір не діє і наша держава може наростити власний арсенал. 

Американське видання підкреслює, що Україна свого часу успадкувала третій найбільший у світі арсенал ядерних балістичних міжконтинентальних ракет, комплекс оборонної промисловості і стратегічні бомбардувальники. Але від ядерного арсеналу Київ відмовився в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії й Росії.

Тепер же Росія стала загрозою для України. Перспективи членства в НАТО для нашої держави залишаються невизначеними, попри посилення армії вона не готова зустрітися зі збройними силами РФ у повномасштабному бою. І саме для власної безпеки Україна могла б наростити можливості стримування, побудувавши арсенал ракет з радіусом дії від 500 до 1,2 тисячі кілометрів. Ці ракети матимуть високоточні боєголовки з потужними неядерними вибуховими зарядами. Їх можна націлити на російські військові командні центри та важливу інфраструктуру.

Не варто забувати, що неядерна зброя не зрівняється з російськими ядерними ракетами. Але вона б змусила Москву двічі подумати, чи йти на ескалацію. 

Ракетну програму Україна може відновити - юридичних наслідків це не матиме. Звісно, що НАТО вважатиме їх дестабілізуючим фактором. Але Україна може отримати підтримку Польщі й країн Балтії, які так само хочуть посилити власний захист від Росії.

Сама перспектива появи ракетної програми в Україні могла б змусити Росію скоріше сісти за стіл переговорів із США.

У той же час The Guardian опублікувала заклик міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з його 10-ма колегами не залишати Крим та Україну агресивному Кремлю. Якраз до 5-ї річниці анексії півострова.

"Події, що розгорнулися в Криму п’ять років тому, ще раз навчили нас, що ми не можемо ставитися до нашої безпеки і свободи як до чогось належного. Систему міжнародних правил, що є фундаментальною для нашої спільної глобальної безпеки, підірвали, і ми повинні бути готовими дотримуватися міжнародного права і нашої індивідуальної і колективної безпеки. Інший урок полягає в тому, що ми повинні зміцнювати стійкість наших суспільств до різних форм атак і втручання. Україна зробила реальний прогрес у цьому напрямку протягом останніх п’яти років за підтримки своїх партнерів. Інші європейські країни винесли урок з подій в Україні і працюють над поліпшенням власної стійкості", - йдеться в статті.