Пекло в Гонконгу: Чим закінчиться боротьба студентів проти імперії

У Гонконгу від кінця березня тривають масові акції протесту, цього тижня у конфлікт прямо вступив Китай, і пролилася перша кров протестувальників

Пекло в Гонконгу: Чим закінчиться бороть…

Масові протести в Гонконзі, колишній британській колонії, яка нині має особливий статус у складі Китаю, почалися 31 березня 2019 року. Вийти людей на вулицю людей спонукало можливе прийняття нового закону про екстрадицію, який дозволяв безперешкодно передавати китайському суду людей, заарештованих у Гонконгу.

У разі його прийняття законопроект дозволить місцевій владі затримувати і видавати осіб, які перебувають у розшуку на територіях, з якими Гонконг не має угод про екстрадицію, включаючи материковий Китай і Тайвань. Деякі побоюються, що законопроект поставить жителів Гонконгу і приїжджих під юрисдикцію материкового Китаю, що підірве автономію регіону і права громадян.

Один із символів протесту, як і 2014 року, - парасолька, яка використовують для захисту від сльозогінного газу.

Протести в Гонконзі не мають чітко визначеного лідера, а організовуються завдяки координації в соцмережах. Крім того, протестувальники активно застосовують засоби конспірації і виводять із ладу камери спостереження, аби уникнути переслідування поліцією після акцій непокори.

Перші хвилі активних сутичок із поліцією тривали із червня по вересень цього року, коли глава адміністрації Гонконгу Керрі Лам відкликала спірний законопроект про екстрадицію. Однак на той момент протестувальники висунули ще п'ять додаткових умов припинення конфлікту: 

1) Відставка голови адміністрації Гонконгу Керрі Лем.
2) Неупереджене розслідування насильства з боку поліції і зловживання владою.
3) Відмова від класифікації протесту як "заколот".
4) Звільнення заарештованих учасників протесту без пред'явлення звинувачень.
5) Проведення реформ для надання громадянам Гонконгу загального виборчого права.

14 листопада, лідер КНР Сі Цзіньпін вперше виступив із заявою, зажадавши "покласти край насильству і відновити порядок". Після цього на вулицях міста почали з'являтися китайські солдати в цивільному одязі. Разом з жителями, незадоволеними блокадою доріг, вони взялися розбирати барикади на вулицях міста.

17 і 18 листопада зросла напруга переросла на справжню битву за Політехнічний університет Гонконгу, який з минулого тижня заблокували кілька сотень студентів та інших протестувальників.

Щоб не дати поліції і спецназу Гонконгу підступитися до будівлі університету, демонстранти спробували влаштувати кілька вогневих завіс. Вони підпалили барикади на найближчому пішохідному мосту, а потім влаштували масштабну пожежу прямо у одного з входів в будівлю.

Внаслідок сутичок на території університету постраждало близько 40 демонстрантів, також повідомляється про сотні затриманих в районі університету. Крім того, за останні тижні дві людини загинули - це перші жертви протестів в місті.

Через загострення ситуації в Гонконзі 18 листопада закрили школи і дитсадки, а кілька університетів достроково завершили семестр. Повідомляється, що траплялися випадки, коли поліція буквально викрадала постраждалих мітингувальників у лікарів.

Протести у Гонконгу все більше нагадують українцям події Євромайдану, та й самі азійські протестувальники надихаються численними відео з нашої Революції гідності. Але Євромайдан закінчився загибеллю 106 людей, анексією Криму і війною на Донбасі. Залишається тільки сподіватися, що мешканцям Гонконгу не доведеться платити таку ціну за свою свободу. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"