Гроші на біді: Як коронавірус вдарить по хай-тек, а потім стане "золотою жилою"

Хоча влада Китаю і відрапортувала про те, що епідемія COVID-19 минула свій пік, кількість хворих і померлих від неї продовжує зростати. І поки українці приходять до тями після короткої, але ефектної вчорашньої ганьби, міжнародні корпорації продовжують підраховувати втрати від епідемії.

Найгірше постраждала від коронавірусу, звичайно, транспортна галузь. Наприклад, в авіації замість прогнозованого одновідсоткового росту світового пасажиропотоку тепер говорять про мінімум 0.6% спаду.

А на другому місці в списку постраждалих, здається, технологічні гіганти. Проблеми з постачанням виникла в Apple та Tesla. Amazon намагається створити запас товарів на випадок, якщо карантин, замість завершитись, розповсюдиться на весь Китай.

Врешті, як показують дані TrendForce, епідемія COVID-19 в найближчі місяці в більшій чи меншій мірі вдарить практично по всіх секторах високотехнологічного виробництва – від базових, що включають в себе обробку кремнію та виробництво мікросхем, до фінальних – збирання споживацької електроніки, зокрема, ноутбуків, смартфонів та телевізорів.

Так трапилося в силу багатьох причин, але ключовим є те, що надто багато виробничих процесів жорстко прив'язані до китайської економіки. Як у Силіконовій долині, так і в решті світу звикли до того, що виготовляти електроніку не просто можна, а потрібно саме в Китаї, де наявність недорогої робочої сили поєднується з присутністю належної промислової і транспортної інфраструктури.

Зрозуміло, що рано чи пізно, але епідемія COVID-19 закінчиться. І передбачливі виробники електроніки зроблять практичні кроки для того, щоб не залежати від китайської "майстерні світу" настільки безальтернативно. Хоча це і буде коштувати не надто дешево.

З іншого боку, сучасний глобалізований світ, з'єднаний в єдину транспортну мережу, – це практично ідеальне місце для все нових і нових масштабних епідемій.

Способів "абсолютного захисту" від них, звичайно, нема і не буде. Але деякі можливості знизити залежність людства від розповсюдження інфекції і навіть протидіяти цьому розповсюдженню існують.

Епідемія COVID-19 продемонструвала, що найменших втрат від вірусу зазнали підприємства з обробки кремнію і виробництва чіпів. Причина – проста. Максимальна автоматизація всіх процесів, і мінімальна кількість людей на виробництві. Тому промислова автоматика, яка спершу може бути дорожчою, ніж живі й недорогі китайські працівники, за умов епідемії себе цілком виправдовує.

Очевидно, що за умов неможливості живого спілкування, викликаного карантинними заходами, активізується використання соціальних мереж. Інша сфера ІТ, яка за умов карантину має шанси на зростання – це індустрія відеоігор. Звільнений від роботи й живого спілкування час у певному віці простіше за все витратити саме в такий спосіб. Хоча декілька глобальних ігрових сервісів, в якості жесту доброї волі, відкрили безкоштовний доступ до багатьох проектів для китайських користувачів.

Паралельно з цим зросте попит і на технологію автоматизованої доставки замовлень з магазинів. Доставка повітряними і наземними дронами, яка дотепер залишається екзотикою або рішенням для віддалених від цивілізації районів, може стати радикально популярнішою.

А в більш далекій перспективі саме біологічна небезпека – поряд із автоматизацією виробництва – може стати одним із ключових факторів на користь деурбанізації, і більш рівномірного розпорошення населення за межами міст. Тренду скорочення кількості сільського населення, який триває від самого початку промислової революції, нова хвиля роботизації – разом із епідеміями, до яких мегаполіси куди як вразливіші, цілком може покласти кінець.