Добре керовані вибори: Чи наважиться Путін на вихід із застою

Сьогодні в Росії розпочалися вибори до Державної думи та місцевих органів влади. Вибори триватимуть три дні, і громадяни зможуть голосувати як особисто, так і за допомогою відповідних інтернет-сервісів. Та що там дистанційне голосування — воно у всіх є, а от у Росії було створено 103 дільниці для голосування в "червоних зонах" ковідних лікарень. Підвозять, напевно, хворого з реанімації на каталці, знімають маску з киснем, заштовхують в кабінку для голосування — і тільки встигай хрестики де треба ставити. Поки можеш.

Такій турботі про волевиявлення громадян могли би повчитися навіть представники розвинутих демократій. Себто вони, можливо, і хотіли — але от біда, до Росії їх не пустили. ОБСЄ хотіла надіслати півтисячі спостерігачів, а у Москві заявили, що достатньо буде й півсотні. На тому й посварилися, тож спостерігати за виборами будуть "іноземні спостерігачі" з Білорусі та Середньої Азії.

І російський народ жваво відгукнувся на турботу влади. За декілька годин від початку голосування на Чукотці, наприклад, в багатьох населених пунктах вже й проголосували 70-80% наділених правом голосу. А до 9-ї ранку за московським часом встигли проголосувати 10% всіх, хто записався на дистанційне голосування. Таким темпом до кінця першого дня могло би й 120% встигнути. Ну добре — 95%. А у влади було би ще два дні для того, щоб належним чином "опрацювати" результати голосування.

У цьому місці хтось би міг сказати, що спостерігати за всім цим фарсом немає жодного сенсу. Оскільки російська влада розгромила будь-яку реальну опозицію, закатала у бетон всю хоч скільки-небудь вільну пресу, заборонила брати участь у виборах всім, хто мав бодай найменшу популярність — але не мав відповідного куратора в Кремлі. Втім, і наявність куратора не гарантувала шансів на участь у святі волевиявлення у ролі кандидата. Досить згадати знятого з виборів за вигаданим приводом комуніста Павла Грудініна, який колись мав нахабство опонувати Путіну на президентських виборах, де набрав трохи більше 10 відсотків.

І тепер, зі всіма перевагами, які дає для адмінресурсу й фальсифікацій розтягнуте на три дні та додаткове електронне голосування, очільник російського ЦВК Елла Памфілова зможе спокійно "намалювати" саме ту цифру, яка потрібна зараз Кремлю. Як щодо партійних списків, так і в одномандатних округах.

Втім, у тому-то й полягає найбільш слизьке місце цьогорічних виборів до Думи. Оскільки роздратування населення партією влади, "Єдиною Росією", стало очевидним навіть для Кремля. Перед господарем якого на цих виборах постала дилема. Можна зібрати адмінресурс в кулак і створити для "ЄдР" більшість, можливо не просту навіть — а конституційну. А можна — дати щигля по носі зажирілим функціонерам, і примусити їх блокуватися з будь-ким із "придворної" опозиції. Будь то комуністи чи "справедливороси". Оскільки ЛДПР Жириновського у владну коаліцію, скоріше за все, не піде — імідж не той.

У першому випадку життя російської влади буде, звичайно, простішим. Дума так і залишиться далеко не найголовнішим відділом адміністрації Путіна, що затверджує всі надіслані папірчики і забезпечує роботою професійних "патріотів". У другому випадку конфлікти між двома різними політсилами, що складуть конституційну більшість провладної коаліції, будуть неминучі. Звичайно, ці конфлікти не стосуватимуться виконання кремлівських вказівок, ні — вони виникатимуть через розподіл посад, благ і перспектив. Але їх доведеться вирішувати, імітуючи "живий політичний процес".

Натомість збереження тотального домінування "ЄдР" стане сигналом як для бюрократії та олігархів, так і для населення Росії. Сигналом про те, що гнила політична реальність, відсутність свіжих осмислених планів у Кремля і поступова економічна деградація — це назавжди. Подібний сигнал може не сподобатись населенню, яке почне бурчати на кухнях у кращих традиціях радянського "застою". І, що гірше для Путіна, цей сигнал може не сподобатись частині еліт, особливо з числа тих, чий добробут також деградуватиме. Що у середньостроковій перспективі може зіпсувати "монолітність" чинної російської влади.

У такий спосіб, від рішень Кремля стосовно виборів у Росії, які реалізує досвідчена Елла Памфілова, таки залежить політичне майбутнє путінського режиму. Прикро тільки, що як одне, так і інше рішення міжнародно-політичного курсу Москви в найближчі роки не змінить.