"Добра розмова" Трампа з талібами: Чому на Афганістан чекає катастрофа, яка зачепить Росію

Поки на "супервівторку" демократи вирішували, хто саме із них буде достойним конкурентом чинному президенту США, Дональд Трамп вирішив викувати геополітичну перемогу.

Зокрема, він провів телефонну розмову з "лідером руху "Талібан" муллою Абдулом Гані Барадаром. "У нас була добра розмова. Ми домовилися, що насильству немає місця", – потішив журналістів Трамп за результатами телефонних переговорів. В ході розмови Трамп називав талібів "жорсткими людьми", і стверджував, що вони "воюють за свою батьківщину". Треба думати, проти американських імперіалістів.

Ця розмова з Барадаром, який, насправді, формальним керівником "Талібану" не є, стала наслідком того, що США та таліби підписали угоду, покликану ніби як припинити майже 19-річну війну в Афганістані.

За умовами тієї угоди, США впродовж наступних чотирьох місяців скоротять свою присутність в Афганістані з 13 тисяч до 8 600 осіб. А іще за 10 місяців виведуть з країни решту своїх військ. Покинуть Афганістан і союзники США по НАТО.

Якщо бути точним, то угоди було підписано цілих дві – з талібами про припинення насильства, і з національним урядом Афганістану про те, що буде "почуто Донбас" – пардон, розпочато переговори з талібами. Стверджують, що за один стіл з кабульським урядом сядуть тільки після того, як з тюрем буде випущено 5 тисяч комбатантів Талібану. На що в Кабулі кажуть, що випускати терористів, не домовившись навіть про припинення вогню, вони не збираються. Навіть задля обміну на 1000 полонених військових, що воювали на урядовому боці.

"Добру розмову" Трампа з талібами останні відзначили терактом, що стався за шість годин після завершення переговорів. А американські військові, не відчуваючи пієтету до "захисників батьківщини" з Талібану, добряче вжарили по них з повітря у провінції Гільменд. На всяк випадок написавши у Твіттері, що вони цілком віддані справі мирного врегулювання.

Втім, якими б не були почуття американських солдатів та офіцерів до політичного рішення, прийнятого у Вашингтоні, наразі для всіх очевидно – виконувати його доведеться.

Як очевидним є і той факт, що таліби, які наразі так і не прийняли рішення навіть сісти за стіл переговорів з представниками кабульського уряду, війну будуть продовжувати – що б з цього приводу не казав Дональд Трамп. І в них є реальні шанси довести цю війну до перемоги. Бо, на відміну від кабульського уряду, який своїм солдатам вимушений платити, таліби зовсім не соромляться силоміць заганяти в свої ряди мешканців підконтрольних територій чоловічої статі і бодай злегка відповідного віку. В кінці 90-х Талібану за декілька років вдалося наростити кількість бойовиків з 20 до більш ніж 100 тисяч – і немає жодних серйозних причин, які б завадили талібам повторити цей фокус. А історія на тему "що буде з урядом Афганістану, який підтримували іноземці, а потім пішли" часто повторювана впродовж останньої сотні років, має всі шанси прозвучати іще раз.

Втім, всі ці речі не надто хвилюють Дональда Трампа, який точно розрахував, коли слід оголосити про "мир в Афганістані" у такий спосіб, щоби до виборів у США Кабул іще не впав, і "жорсткі люди" з Талібану не встигли показати світові все, на що вони здатні. А що буде потім – його вже не надто хвилює.

Єдиною реальною частиною угоди зі США яку таліби, ймовірно, будуть якийсь час дотримуватися – це відмова від допомоги міжнародним терористичним організаціям, які планують організувати "світовий халіфат". Втім, якщо зважити на той факт, що таліби і без того активно воювали на своїй території з представниками "Ісламської держави", бачачи у них небезпечних конкурентів, досягнення вийшло невеликим.

А ще одним результатом цієї вкрай прикрій історії буде те, що Талібан, багатократно підсилившись у Афганістані, цілком ймовірно, зробить чергову спробу поширити свій вплив на середньоазіатські держави. Створивши помітні проблеми як тамтешнім урядам, так і Росії, яка їх підтримує. Але, зважаючи на те, як виглядатиме нова серія повернення ісламських радикалів, радості цей факт якось не викликає.