"Декоративні" контрсанкції: Чому Путін почав "бомбардувати Воронеж"

Сьогодні російська Державна дума схвалила в третьому і остаточному читанні закон про "заходи у відповідь на санкції США та інших країн". Тепер російський президент і уряд можуть одним порухом вводити заборону на ввезення лікарських препаратів, сільськогосподарської, алкогольної і тютюнової продукції з країн, які беруть участь в антиросійських санкціях.

Втім, документ, який практично одноголосно (416 - "за", один — утримався) прийняли російські парламентарі, кардинально відрізняється від свого проекту, так само одноголосно підтриманого ними 15 травня у першому читанні.

В проекті були перелічені сфери послуг і товарні групи, стосовно яких слід вводити санкції. Серед "найгучніших", зокрема, була норма про заборону ввезення із Заходу ліків, аналоги яких виробляються в Росії. Також були норми, які, за висновками Громадської палати Росії, в разі прийняття призвели б до негайного припинення співпраці між російськими виробниками титану та корпорацією "Боїїнг" - з виплатою металургами колосальних штрафних санкцій.

Себто очевидно, що в першому читанні закон про контрсанкції був спробою "бомбардувати Воронеж" у відповідь на підступи іноземного супостата. Бо відмова від поставок ліків сильніше вдарила б по хворих росіянах, які ризикували б здоровям і життям, приймаючи "вітчизняні аналоги", ніж по західних фармацевтичних компаніях, які ризикували тільки прибутком в Росії. Але, з іншого боку, російським законодавцям до такої практики не звикати.

За чутками, "розгромило" проект Державно-правове управління путінської адміністрації. Де й було написано "другу редакцію", яка передбачає "рамочний характер" нового закону. Тепер російська влада може - але зовсім не зобов'язана - вводити санкції у визначених законом сферах. При тому обмежувальні заходи не повинні застосовуватися щодо життєво необхідних товарів, аналоги яких не виробляються російською промисловістю, а також стосовно товарів, ввезених громадянами для особистого користування. Російська влада проявила "лібералізм".

Чому так сталося? Адже, наприклад, в суперечці про мита на сталь та алюміній Кремль анонсував симетричну відповідь на протекціоністські заходи США, повідомивши Раду Світової організації торгівлі про намір ініціювати спеціальні захисні заходи і підвищити мита на неназвані поки американські товари на $ 537,6 млн.

Причини такої "нерівномірної" відповіді Росії, є, звичайно, різні. Розрив співпраці із Заходом дійсно може загрожувати частині російських підприємств банкрутством. Якщо зважити, що та же корпорація ВСМПО-АВІСМА, яка поставляє титан для "Боїнга", забезпечує ним і російську армію, то бажання путінської адміністрації приструнити думських "забороняльників", загалом, зрозуміле.

Але іще важливішим фактором, здається, стали саме ліки. Бо коли мешканців Москви чи Пітера залишили без європейського сиру чи морепродуктів - це і справді тільки знизило імпортно-експортний дисбаланс. Ті, хто "рівніший за інших", все рівно не перейшов з хамону на ковбасу "Останкінську".

Але ліки, а особливо - медичне обладнання - це штука інша. Їх "контрабасом" через Білорусію привезти складніше. І купити для кожного представника "путінської соціальної еліти" десь у віддалених регіонах свій власний томограф, сучасну реанімаційну палату чи гамма ніж - теж не вийде. А до столиці довезти вийде далеко не всіх і далеко не завжди.

Але якщо залишити без іноземних ліків та високотехнологічного медичного обладнання посадовців ФСБ та МВС, Росгвардії та Слідчого комітету у регіонах може трапитись... Насправді, ніхто до пуття не знає, що може трапитись. Можливо, навіть "краща частина російського народу" мовчки ковтне це безглузде обмеження. А може й ні. В усякому разі, у Кремлі вирішили зайвий раз подібних експериментів не проводити.

Контрсанкції проти західних ліків зберегли статус "теоретичної можливості". У ньому вони, здається, залишаться назавжди.