ІДІЛ вже на Росії: Чому Путін приховує атаку ісламіста

Фото: mir.life

Інформація про різанину в Сургуті, вчинена 19 серпня, під час якої було поранено сім осіб, а сам нападник, Артур Гаджиєв, був вбитий поліцейськими з безпечної відстані, пройшла по більшості російських ЗМІ, як "звичайний" кримінал.

У поліції регіону заявили, що винуватець різанини "скоріше за все, страждав на розлади психіки". Версія теракту теж ніби розглядається, але про неї практично мовчать, а коли й згадують – то називають "неосновною". І радять "не тривожити населення". Очевидцям подій місцеві поліцейські настійливо порадили не спілкуватися з пресою.

За день після теракту співробітники сайту SITE Intelligence Group, який відслідковує активність терористів в глобальній мережі, повідомили, що, за даними близького до радикальних ісламістів агентства Amaq, відповідальність за теракт в Сургуті взяла на себе "Ісламська держава". Взяла – та й взяла, ця структура завше і з явною охотою приписує собі будь-яку гидоту.

Але вчора те ж видання відстежило появу відео з особою, яка схожа на Гаджиєва. На відео Гаджиєв клянеться у вірності лідеру ІД Абу Бакру аль-Багдаді і каже, що радий стати моджахедом. У титрах Артура Гаджиєва називають Масудом Сургутским. Поруч з Гаджиєвим, який сидить в масці, до стіни приставлено сокиру. На стіні висить прапор "Ісламської держави". Відео зняте за декілька днів до теракту.

А російські поліцейські продовжують розслідування "звичайного криміналу". Путін висловлює співчуття мешканцям Барселони – і чомусь ні слова не каже про Сургут. Єдиним президентом, який згадав про теракт у Сургуті, став тільки очільник Франції Еммануель Макрон. Йому це, напевно, цікавіше й важливіше, ніж Володимиру Путіну. Більше того, на деяких російських сайтах, які вночі розмістили повідомлення про звернення терориста, сьогодні вранці новини вже не виявилося.

Простіше кажучи, відбувається явна спроба замовчування теракту. Чому?

Власне, відповідь на це питання проста. Якщо визнати події в Сургуті терактом – яким вони, безумовно, є – то вийде, що "Ісламська держава" всерйоз перенесла свою діяльність на територію Росії. При тому не на Кавказ, де завжди хтось із кимось за щось воює, а у відносно багатий, відносно ситий і відносно спокійний нафтовий Сургут. Мешканець якого, цілком можливо, і не мав реальних контактів з ІД. Що не завадило йому стати безвідмовним і лояльним "солдатом-добровольцем" для цих покидьків.

І це автоматично означає, що добрячий шмат путінської політики – як зовнішньої, так і внутрішньої, був не просто даремним, а шкідливим.

Це означає, що дорога і кривава авантюра у Сирії, зорганізована для того, щоби "бити терористів в їх лігві", провалилася. А втоплені у морі літаки, та цинкові гроби, які регулярно повертаються з сирійських портів – це марна трата сил, часу і людей.

Початок активності Ісламської держави на території Росії означає, що гігантські, розкормлені й неповороткі російські спецслужби, які так люблять ловити українців і шити їм фантастичні звинувачення, свою реальну роботу провалили.

А колосальна витрата ресурсів на дурниці, на кшталт примусового зберігання російськими операторами всіх телефонних розмов – за яке, ясна річ, платять їх клієнти – насправді, нікому не потрібна.

Тому російські спецслужби, здається, вирішили приховати правду про сургутський теракт. А якщо й не приховати – то не акцентувати на ній уваги. І їм це вдасться – якщо Гаджиєв виявиться єдиним. Інша річ, що по мірі наростання економічної кризи в Росії зростатиме і маргіналізація молоді. В тому числі – і мусульманської. Що неминуче приведе і до зростання впливу радикальних ісламістів – хоч з ІД, хоч і з будь-якої іншої групи.

І якщо один теракт суспільство може "не помітити", то спроба приховати чи замовчати чисельні події матиме прямо протилежний ефект. Така спроба стимулюватиме недовіру до влади і паніку. Тоді російській пропаганді доведеться переконувати населення "згуртуватись проти спільного ворога". Що буде далеко складніше, якщо ворог реальний – і в Сургуті, а не уявний – і в Києві, Тбілісі чи Вашингтоні.